Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оплутувати
оповесні
оповивати
оповіданка
оповідання
оповідати
оповідач
оповідка
оповідувати
оповідь
оповістити
оповістка
оповістник
оповісточка
оповість
оповіщати
оповіщатися
опоганити
опоганювати
опоганюватися
оподаль
опоживити
опоживляти
ополи
ополистий
оположитися
ополок
ополоник
ополонити
ополоничок
ополоти
ополудень
ополювати
опона
опонець
опороситися
опороти
опоряджати
опочивати
опочивка
опочинок
опочити
оправа
оправдати
оправдити
оправдовувати
оправдовуватися
оправити
оправляти
оправлятися
оправний
опраний
опранцюватіти
опрацювати
опреділяти
оприкривий
оприкритися
оприни
оприск
оприскливий
оприскливо
опришкуватий
опришок
опріч
опрічний
опроваджати
опростати
опростатися
опроче
опрошкувати
опрощення
опруг
опряга
опрягтися
опрядати
опрятати
оптека
оптекарь
опугатися
опуд
опудало
опудитися
опук
опука
опукий
опуклий
опукуватий
опупок
опускання
опускати
опускатися
опуст
опустіти
опух
опухати
опухлий
опухнути
опухти
опуцьки
опучка
опуша
опушка
оп'янити
оп'яніти
оп'янчитися
оп'яняти
оп'янятися
оп'ятеричитися
оп'ять
ораз
оранда
орандарка
орандарство
орандарський
орандарь
орандарювати
ораниця
оранка
орання
орап
Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Вимисливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її. МВ. І. 122.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок. Ном. № 13895.
Клопотати, -почу, -чеш, гл. 1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Ном. № 2711. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Гол. І. 131. Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. МВ. І. 35. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ! 2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
На́весом нар. Небрежно, лишь-бы сбыть съ рукъ. Навесом робити. Харьк. у.
Нахилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нахилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться. От нахилився, а він взяв мене за бороду. Рудч. Ск. І. 117. 2) Склоняться, склониться (къ чему).  
Нетерплячка, -ки, ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. Левиц. І. 357. бере його́ нетерплячка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть. Мир. ХРВ. 190.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.