Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отецький
отже
отирлувати
отирлуватися
отишити
отік
отіпанка
отіпання
отіпати
отісонька
отлас
отласина
ото
отоді
отой
отокуватися
отопити
отопка
отоплювати
отоплюватися
отора
оторопатіти
отоса
оточати
оточатися
оточини
оточити
оточки
оточувати
отощати
отратитися
отримати
отримач
отримувати
отріб
отрібка
отроба
отрова
отровний
отроїти
отруби
отруїти
отруйливий
отрунок
отрусити
отрута
отрухнути
отрушувати
отруювати
отруюватися
отруя
отсе
отсей
оттак
оттакелецький
оттакий
оттам
оттепер
оттим
отто
оттоді
оттодішній
оттой
оттуди
оттут
отуманити
отуманіти
отут
отуха
отхнябитися
отце
отцевий
отцевський
отцевщина
отцей
отчемесувати
отчизна
отчизний
отчина
отягати
отягатися
отягтися
отягуватися
отягчати
отяжити
отяжіти
отямитися
офіра
офірувати
офіція
офіціяліст
офлис
ох
охаб
охаба
охабиско
охабити
охабитися
охабище
охаблений
охабляти
охазяйнуватися
охайливий
охайливість
охайливо
охайлучити
охайний
охайність
охайно
охаменутися
охандожити
охандужити
охання
оханутися
охараскуватися
охати
охаювати
охаюватися
охаючувати
охвара
Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч. Конст. у.
Гороші́ння, -ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох Молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. І. 225.
Лямі́вка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка. Чуб. V. 1120. Вас. 192.
Палення, -ня, с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати. Вх. Зн. 60.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти. Мет. 90.
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати. Чуб.
Шпола, -ли, ж. Совокъ. Черняхов.