Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Китайча, -чати, с. Маленькій китаецъ. Желех.
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть. Ном. № 8037.
Мимохі́дний, -а, -е. = мимохідень. К. Псал. 187.
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме. Камен. у.
Обмолитвувати, -вую, -єш, гл. Дать молитву роженицѣ. Рк. Левиц.
Передягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. передягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Переодѣваться, переодѣться.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Рянда, -ди, ж. Лоскутъ, тряпка. Вх. Лем. 463. Ум. ря́ндка, ряндочка. Вх. Уг. 266.
Тил, -лу, м. 1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк. 2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Н. Вол. у. Ум. тило́к, тило́чок.
Нас спонсорують: