Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осліп II
осліпити
осліпнути
осліпти
ослобонити
ослобонитися
ослоник
ослононько
ослуга
ослухатися
ослюк
осля
осмалити
осмалювати
осмалюватися
осмеркнути
осмеркнутися
осмикати
осмикувати
осмів
осмілити
осміляти
осмілятися
осміх
осміхатися
осміхнутися
осмішкуватися
осміювати
осмолити
осмолювати
осмутніти
оснач
осначка
оснівка
оснівний
оснівниця
оснівонька
основа
основина
основиця
основувати
особа
особе
особий
особистий
особистість
особисто
особітний
особливе
особливий
особне
особний
особно
особшаний
особше
осовище
осовіти
осовнь
осока
осокір
осокорина
осолода
осолоджувати
осолодіти
осолодуватий
осоння
осонь
осоромити
осоромитися
осоромляти
осоруга
осоружитися
осоружний
осот
осотий
оспалий
оспіх
осподарь
оставатися
оставити
оставлюк
оставляти
останній
останок
остаріти
остатися
остатній
остаток
остача
остеґа
остень
остербати
остербнути
остерегати
остерегатися
остивати
остивно
остигати
остиглувати
остигти
остилий
остинки
остистий
остити
ості
остобісіти
остовпеніти
остовпіти
остогидіти
остогидливий
остогиднути
остопранцюватіти
осторобитися
осторога
осторожність
осторонь
осточортіти
острах
острахнутися
острашка
Богомільниця, -ці, ж. Молельня, молитвенный домъ. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає, та по школі плаче-ридає: «Школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Волосення, -ня, с. и волосень, -ні, ж. = волосінь. Борз. у. Черк. у. Вас. 152.
Зле нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Кріпка, -ки, ж. Куропатка. Вх. Зн. 29.
Одряпувати, -пую, -єш, сов. в. одря́пати, -паю, -єш, гл. = оддряпувати, оддря́пати. Зміевск. у.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини. Чуб. V. 469.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. КС. 1883. IX. 220. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. Лукаш. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Грин. III. 195. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. Рк. Макс. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн. Кобел. у.
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Нас спонсорують: