Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Жовтозілля, -ля, с. раст. Senecio erucaefolius L. Анн. 326.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Неоружний, -а, -е. Безоружный. К. ЧР. V.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Чуркало, -ла, с. = джерело. Шух. І. 111. 76.
Нас спонсорують: