Абши́т, -ту, м. Отставка. Абшит дістав.
Кабатувати гл. безл. кабатує мені. Мнѣ досадно, мнѣ жаль. Кобись мені не кумочка, була би сь мі фраїрочка, лем мі тото кабатує, що мі мовиш: «Пане куме!»
Крамарочок, -чка, м. Ум. отъ крамарь.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають.
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити.
Новонаставлений, -а, -е. Вновь назначенный.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться.
2) Угостить другъ друга.
Роспуття, -тя, с. Распутье, перекрестокъ. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Ум. роспуттячко.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду.