Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Давнина́, -ни́, ж. Старина, древность. Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошки-потрошки і розбили свою тугу. Стор. II. 15. Да́вня давнина́. Давно прошедшее время. Давня то давнина, а наче вчора діялось. МВ. Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. Левиц. І. У причтах-приказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. К. Псал.
Зани́куватися, -куюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] заникну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується. Харьк.
Збрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сдружиться.
Колобродити, -джу, -диш, гл. Куралесить. Еней тут добре колобродив і всіх на чудо потрошив. Котл. Ен. Цілу нічку колобродить, за собою челядь водить. Н. п.
Перешивання, -ня, с. Перешиваніе.
Поточина, -ни, ж. 1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47. 2) Русло потока.
Розважити, -ся. Cм. розважати, -ся и розважувати, -ся.
Старинка, -ки, ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать. Шевч.
Тряскати, -каю, -єш, гл. Хлопать. Аби Біг ласкав, а батіг тряскав. Ном. № 1276.
Нас спонсорують: