Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Галахура, -ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовна го званія или его домочадцевъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Домонта́рь, -ря́, м. Домосѣдъ. Будуть мене козаки за хліб, за сіль поважати, тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Дума.
Кайданиці, -ць, ж. мн. = кайдани. Вбрали б ноги в кайданиці, а руки а скрипиці! Тото тобі, леґінику, за чужі ягниці. Шух. І. 204.
Мама́й, мамай, м. Каменная статуя въ степи. Cм. баба. КС. 1882. V. 348.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий. Рк. Макс.
Позаздрити, -дрю, -риш, гл. Позавидовать.
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь. Мир. Пов. II. 78.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Чорноголовка, -ки, ж. Черноголовый, съ черной головой. Вх. Зн. 81.
Нас спонсорують: