Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані. Кіевск. у.
Порозбірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и розібрати, но во множествѣ.
Прогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. прогріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Погрѣшить, погрѣшить. Що ж єм прогрішив, о що тя питаю, ти ж сама знаєш, як тя кохаю. Гол. Т. 349.
Прус, -са, м. 1) Насѣк. прусакъ. 2) Пруссакъ, житель Пруссіи. Шух. І. 183. Ізвоював москаль пруса. Лукаш. 69.
Скиргикати, -чу, -чеш, гл. Плохо пѣть. Хлопці, дівки.... скиргичуть колядки. КС. 1882. ХП. 624.
Тупак, -ка, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 557.
Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.
Нас спонсорують: