Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя. Н. п.
Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. Левиц. І. 320. На а́решт го засудили. Фр. Пр. 8. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. Пр. 8. Арешт, то дім плачу. Фр. Пр. 8. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ. Фр. Пр. 8.
Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Дерни́ння, -ня, с. 1) Мѣсто, поросшее дерномъ. 2) Торфъ. Черкас. у.
Ліс, -су, м. Лѣсъ. Кривого дерева в лісі найбільше. Ном. № 2454. В ліс дров не возять. Ном. № 1456. Ум. лісок, лісонько, лісочок. За темними лісоньками плаче дівка слізоньками. Чуб. V. 187. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Чуб. III. 164. Ув. ліси́ще. Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища. Чуб. І. 135.
Ментре́га, -ги, ж. Бунтъ, безпорядокъ, замѣшательство.
Обманний, -а, -е. Обманный, обманчивый, лживый. Смерте ж моя возбранная, ой яка ж ти обманная, — чом ти мене не звістила, як до мене приходила? Грин. III. 144.
Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у.
Сервета, -ти, ж. Салфетка. Борз. у. Левиц. І. 394. Котл. Ен. IV. 45. Ум. серветка. Левиц. І. 1. 435.
Нас спонсорують: