Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Качечка, -ки, ж. Ум. отъ качка. 1) Уточка. Ой на ставу, на ставочку качечка ночує. Грин. III. 227. Употребляется какъ ласкательное слово къ женщинамъ: моя ж ти, качечко! 2) = коник 4. Чуб. VII. 410.
Насища́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. насититися, -сищуся, -тишся, гл. Насыщаться, насытиться.
Насмітити Cм. насмічувати.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.
Позаховувати, -вую, -єш, гл. Запрятать (во множествѣ). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде. Черниг. у.
Приворот, -ту, м. Раст. Veronica Chamaedrys L. Мил. М. 26.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Чарівник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ, очарователь. Москаль на хитрощі підпився і видавав, мов він чарівник. Котл. МЧ. 481.
Шпилька, -ки, ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Св. Л. 18. Ум. шпилечка.
Нас спонсорують: