Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бігота, -ти, ж. Названіе кошки въ сказкѣ. Мнж. 122.
Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю. Грин. ІІІ. 539.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. К. Орися. (ЗОЮР. II. 204). Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Шевч. 160. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити. Ном. № 1173.
Обмовити Cм. обмовляти.
Обряд, -ду, м. Обрядъ. Чумакування що? Се не козацтво, у чумаків тільки обряд козацький. Г. Барв. 142.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Підмантачити Cм. підмантачувати.
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько. О. 1862. IV. 13.
Нас спонсорують: