Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212.
Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір. Стор. II. 165. 2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Мнж. 136. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. КС. 1882. ІІІ. 612. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла. Мнж. 121.
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Обпиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обпитися, обіп'юся, -єшся, гл. Опинаться, опиться. Обпивсь та й заснув у трахтирі. Мнж. 142.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Химородь, -ді, ж. 1) = химорода. Почав вже химороди строїти. Харьк. г. 2) = хамородь. Вх. Зн. 76.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.
Нас спонсорують: