Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відв'Язати, -ся. Cм. відв'язувати, -ся.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Змлоїти, -лою, -їш, гл. Истомить. Зима, ді, мя зморозила, а літо змлоїло. Гол. II. 425.
Кришити, -шу́, -шиш, гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Шевч. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. Ном. № 5075. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. Стор. 3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі. Г. Барв. 201.
Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Рєзка, -ки, ж. Родъ гуцульской орнаментики при украшеніи одежды, въ рѣзьбѣ. Шух. І. 128, 303.
Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять. Лебед. у.
Щавити, -влю, -виш, гл. = чавити.
Нас спонсорують: