Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цімбра
ціна 1
ціна 2
цінитель
цінити
цінований
ціновий
ціновка
цінування
цінувати
цінціпер
цінь I
цінь! II
цінькало
цінькати
ціп I
ціп! II
ціпа-ціпа
ціпивно
ціпило
ціпина
ціпка
ціпкати
ціпкор
ціплятися
ціпов'яз
ціпок
ціпуга
ціпун
ціпура
ціпух
ціпчак
ціпчати
ціркати
ціркованик
цірувати
цірчати
цірчок
цісавий
цісарева
цісарець
цісаречок
цісарик
цісарів
цісарівна
цісарія
цісарка
цісаронько
цісарство
цісарський
цісарщина
цісарь
цісарювати
ціт
цітати
ціточка
цітрин
цітуватися
ціха
ціцаня
ціцати
ціцвірь
ціці-баба
ціцібенька
ціця
цічка
ціша
цішиця
цмакати
цмин
цмок I
цмок II
цмокання
цмокати
цмокатися
цмокнути
цмокнутися
цмоковик
цмоковина
цмокотіти
цмоктання
цмоктати
цмолити
цмулити
цнота
цнотливий
цнотливо
цнотонька
цо!
цоб
цовта
цок!
цокати
цокатися
цокотання
цокотати
цокотнеча
цокотун
цокотуха
цокувати
цомоґи
цомпель
цоркати
цоркіт
цоркотіти
цотатися
цпеник
цубірка
цубом
цуговий
цуголка
цугундер
цуґа
цуґлі
цукар
цукарня
цукерок
цукор
цукрівка
цукровий
Вичитаний, -а, -е. Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзарь», та вже дуже вичитаний. О. 1861. VII. 6.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Задрьо́паний, -а, -е. = задріпаний. Ой як би ти, дівчинонько, не задрьопана така. Грин. III. 683.
Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
З'язувати, -вую, -єш, сов. в. з'язати, -з'яжу, -жеш, гл. = зв'язувати, зв'язати. З'язала снопів зо два та й кинула. Харьк. З'язувати б уже це, та нема мотузків. Харьк.
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Камен. у. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. Подольск. г.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти. Левиц. І.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Роспалина, -ни, ж. Трещина, разсѣлина. Темно було у печерях.... Де зверху, у городу роспалину, сояшний промінь ронив ссяющу стягу. МВ. ІІ. 159.
Тушка, -ки, ж. Ум. отъ туша.
Нас спонсорують: