Гороби́ний, -а, -е. 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. 2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. 3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. б) Vicia Cracca L. в) Lotus corniculatus L. Повився горобиний горошок.
Засту́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. застуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Простуживаться простудиться. Трошки застудився та й занедужав.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. 2) Изгрызать, изгрызть.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ.
Хряснути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, треснуть разламываясь. Вісь хряснула.
2) Сильно треснуть (о звукѣ); рѣзко ударить (о громѣ). Коли тут як ударить грім, як хрясне!
Чумак, -ка, м. Чумакъ. Віз ламається — чумак ума набірається; а як віл пристає, то й ума не стає. Ум. чумаченько.
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.