Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували..
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув.
Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ.
Ме́льничок, -чка, м. Ум. отъ ме́льник.
Нашмагати, -га́ю, -єш, гл. Нахлестать. За шага хтось уші нашмага.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Пелюстка, -ки, ж.
1) Капустный листъ. Та й хороша ж цей рік капуста: ач які пелюстки!
2) Кушанье: сваренные капустные листы съ мяснымъ фаршемъ.
3) Въ прическѣ гуцульской дѣвушки: прядь, шестая часть волосъ, идущая на косу.
4) Широкій зубецъ, находящійся съ каждой стороны ряда тонкихъ зубьевъ въ прядильномъ гребнѣ. Ум. пелюсточка.
Поседіння, -ня, с. Сидѣніе, посиживаніе. Ум. посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко... Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти.