Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвістний
безвістно
безвість
безвітря
безвічний
безвічно
безвладний
безвладність
безводній
безволосий
безвтішний
безвусий
безвухий
безгласний
безглуздий
безглуздіти
безглуздя
безгодівля
безголовий
безголов'я
безголосий
безгоміння
безгривий
безгрішний
безгрішшя
безгрошев'я
безгубий
безгузий
безґрунтий
безґрунтовний
безґрунтовно
безденний
бездзвінний
бездзвінно
бездиханний
безділля I
безділля II
бездільний I
бездільний II
бездільник
бездільність
бездітний
бездітник
бездітниця
бездітність
бездіяльний
бездоганний
бездоганність
бездоганно
бездолець
бездолля
бездольний
бездольник
бездольниця
бездольність
бездомок
бездонний
бездоріжжя
бездрик
бездровня
бездров'я
бездухий
бездушний
беземстний
безецний
безецник
безецність
безецно
безжалісливий
безжалісний
безживний
безживність
безжурний
безжурно
беззаконний
беззаконник
беззаконно
беззаконня
беззаконство
беззахистний
беззащитний
беззбройний
безздоровний
безздоров'я
безземельний
безземельник
беззубий
безименка
без'їжжя
безкарний
безкарність
безкарно
безкебетний
безкебеття
безклепкий
безклопотний
безклопоття
безклубий
безколірний
безконечне
безконечний
безконечник
безконечниця
безконешний
безконешник
безконешниця
безкоровайний
безкоровайчук
безкосий
безкостий
безкраій
безкрайний
безкрайність
безкрилий
безкритичний
безкритичність
безлад
безладдя
безладний
безладній
Верезати, -жу, -жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рішати, кладуть... Шух. І. 94.
Видумка, -ки, ж. Выдумка. У химерному кохатись, видумки сплітати. К. Псал. 6.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Отрібка, -ки, ж. Родъ кушанья = отріб? З отрібки баба — шарпанина. Котл. Ен. IV. 81, (изд. 1809. IV. 18).
Підпірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл. 1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла. Рудч. Ск. І. 17. 2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце. Чуб. V. 435. 3) Поддерживать, поддержать, помочь. К. ЦН. 277. Підпірали своєю повагою церковні братства. К. ХП. 115. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту. К. Іов. 55.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати. АД. І. 183.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ном. № 9124., Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Склад, -ду, м. 1) Составъ, соединеніе. 2) Складъ, складочное мѣсто. Склади медовії. 3) Складъ, слогъ. Левиц. І. 243. По складах читає. 4) Стиль, слогъ, изложеніе. Росказав нам про дощ таким складом, як ніби ми були невчені селяне. К. (О. 1862. ІІІ. 30). 5) Связь, стройное соединеніе. Ані ладу, ані складу. Ном. № 13066. 6) орати у склад. Пахать, начиная съ средины участка такимъ образомъ, что пласты земли ложатся внутрь участка. Нѣжин. у.
Нас спонсорують: