Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Гнітисрака, -ки, об. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно, знаю він такий (вона така) гнітисрака.
Капелія, -лії, ж. Капелла, оркестръ. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла.
Кінчання, -ня, с. Окончаніе.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили.
2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Рятуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спасаться. Здалека зоглядали (татарина) з гір, ховалися й рятувались.
Синюк, -ка, м.
1) Грибъ изъ породы Boletus.
2) = синиця 1.
Умилити, -лю, -лиш, гл. Взмылить (лошадь). Умиливши добре коня і поверти до нас.