Видовище, -ща, с. Зрѣлище.
Зама́яти, -ма́ю, -єш, гл. Заколыхаться отъ вѣтра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки.
Клеїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Нао́паш, нао́пашки и нао́пашку, нар. Въ накидку. Драночка на йому і наопаш латана свитина. Хоч в ряднині, аби наопашки (о шляхетской спѣси). Узяв кожух наопашки, пішов в корчму пити. Ой чи се ж той Микита, що наопашку свита.
Нив, -ву, м.
1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ.
2) Долина. Пішли низами.
3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками.
4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть.
Пиргач, -ча, м. = кажан.
Скоїтися, -їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться.
Хавтура, -ри, ж. = хавтур.