Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бануша
банька
банькатий
банькач
банюр
банюра
баня
баняк
бар
барабан
барабанити
барабанський
барабанчик
бараболиння
бараболисько
бараболінник
бараболя
барабосити
баран
баранець
баранина
бараниця
баранище
баранка
баранковий
баранник
барання
баранок
баранта
баранча
баранчик
баранчук
бараня
бараняр
баранятко
бараняточко
баранячий
барасулі
барашкувати
барбачія
барбольки
барболя
барбос
барбосів
барбуля
барбун
барва
барвистий
барвисто
барвити
барвін
барвінець
барвінина
барвінковий
барвінок
барвний
барв'як
барда
бардадим
бардаш
бардз
бардиґа
бардина
бардичка
бардочка
барже
барз
барза
барзий
барзій
барзки
барзо
бари
баривка
баривчина
барилечко
барилка
барилко
барило
барилочка
барилочко
барилькуватий
барильний
барильце
барильчина
бариляка
барити
баритися
бариш
баришівне
баришівник
баришник
баришництво
баришницький
баришок
баришування
баришувати
барівка
баріння
барка
баркан
баркас
барки
баркицнути
барліг
барлій
барложитися
барма
бармувати
бармуватися
барна
барнавий
барнак
барнастий
барник
барноха
барнуля
барнявий
барнястий
барок
Відсаджувати, -джую, -єш, сов. в. відсадити, -джу, -диш, гл. 1) Отсаживать, отсадить, посадить отдѣльно. Відсадив його, як кота від сала. Ном. № 3503. 2) О растеніяхъ: Отсаживать, отсадить, посадить отростокъ. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.
В'язільниця, -ці, ж. = в'язальниця. Юрба в'язільниць молодих. Щог. Сл. 103.
Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Н. Вол. у. Не на всього того жадним розумом збагнути. ЗОЮР. І. 311. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Гол. II. 820. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх. Рудч. Ск. І. 130.
Зябрій Cм. зюбрій.
Ка' 1). Cм. казати. 2) Сокращ. изъ кат въ выраженіи ка'зна употребляющемся также и въ полной формѣ. Cм. кат. ка'-зна-що. Чортъ знаетъ что, дрянь; чепуха. Нами парубок — дівка нічого, а вийшло ка'-зна-що. Ном. № 7557. Употребляется иногда какъ существительное: таке ка-зна-що́ говорить. Такую чепуху говорить. Прийде ка'-зна-що, ка'-зна-звідки, та й грукотить, як воріт не розламає. К. ЧР. 5. ка'-зна-яки́й робітник. Плохой работникъ. ка'-зна-куди. Чортъ знаетъ куда. ка'-зна-чого, ка'-зна-нащо. Чортъ знаетъ зачѣмъ. ка'-зна-звідки. Чортъ знаетъ откуда и т. д.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Мли́стий, -а, -е. Мглистый.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало. МВ. (О. 1862. І. 77).
Передпічний, -а, -е. , передпічній, -я, -є. Находящійся предъ печью. передпічна стіна. Стѣна против печи. Черк. у. передпічне вікно́. Окно противъ печи. ХС. III. 50. Вас. 193.. Cм. причілковий, половий.
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Ном. № 162. Щоб за тобою псалтирь прочитали! — Пожеланіе смерти. Чуб. V. 379.
Нас спонсорують: