Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бартка
баруля
бархан
бархановий
баршан
баршановий
бас
басавринок
басаман
басаманити
басамання
басамонка
басамуга
басамунка
басан
басанунка
басанунча
басань
басарабець
басарабія
басарабський
басаримок
басаринка
басарунок
баси
басик
басиста
басистий
басисько
басити
басище
баскаличитися
баский
басовий
басок
басоля
бастрюк
бастря
басування
басувати
басурман
баська
басюка
басюра
баталев
баталей
баталійон
баталія
батеньків
батенько
батечко
батівня
батіг
батіжок
батіночко
батова
батовий
батожжя
батожильно
батожистий
батожисько
батожити
батожище
батонько
батошки
батувати
батуга
батуньо
батура
батуринка
батурмен
батусьо
батьків
батьківський
батьківщина
батько
батькувати
батюга
батюшечка
батюшка
батющин
батя
баус
баусатий
бах!
бахати
бахмат
бахматий
бахмутка
бахнути
бахта
бахтарма
бахтати
бахур
бахурка
бахурня
бахурувати
бахуруватий
бахурча
бахурь
бахусуватий
бацькати
бацькатися
бацькун
бацьнути
бачити
бачитися
бачко
бачний
бачність
бачно
бачучий
бачущий
бачця
баша I
баша II
башенько
башмармак
башта
баштан
Білизна, -ни, ж. 1) Бѣлье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28.
Знаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. знайтися, -дуся, -дешся, гл. 1) Находиться, найтись, отыскиваться, отыскаться. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки. Чуб. V. 3. Побить, то й абихто знайдеться, — от инше діло пожалувать! Ном. № 4072. 2) Только сов. в. Родиться. Дитина знайшлася. КС. 1893. VII. 74.
Кишнути Cм. кишкати.
Облімок, -мка, м. У гребенщиковъ: нижняя часть рога отъ основанія его. Вас. 163.
Пальма, -ми, ж. Раст. Пальма. Морд. Оп. 63. Не буде він, мов пальма, зеленіти. К. Іов. 34.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів. К. ПС. 85.
Побіратися, -раюся, -єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають. Грин. І. 289.
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Правдувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть правдой. Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати. ЗОЮР. II. 101. 2) Жить по правдѣ. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує. Фр. Пр. 123.
Прашпорт, -та, м. Испорч. вм. пашпорт. Паспортъ. Перестріва його на дорозі становий... «Прашпорт є?» — Ні, нема. — «Як же ти без прашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь». Рудч. Ск. II. 161. узяв вовчий прашпорт. Его выгнали. Ном. № 10402.
Нас спонсорують: