Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безус
безусий
безуставичне
безуставичний
безуставично
безух
безухий
безушча
безхатник
безхатній
безхатько
безхвостий
безхитрий
безхлібний
безхліб'я
безхмарний
безхмарно
безцін
безцінний
безцінь
безчасу
безчеревий
безчережний
безчесний
безчестити
безчесть
безчестя
безчисна
безчуственний
безчуття
безшабельний
безшлюбний
безштанько
безщадний
безщадно
безщасний
безщасниця
безщастя
безя
без'язикий
без'язичник
бейбас
бейдак
бейдуля
бейкання
бейкати
бейкатися
бейла
бека
бекання
бекас
бекати
бекатися
бекет
бекеша
бекешка
беку
белбас
белебенити
белебень
белеґа
белей
белелюга
белендіти
белечка
бельбас
бельбахи
бельбехи
бельбухи
белька
белькнути
белькот
белькотання
белькотати
белькотіння
белькотіти
белькотня
белькотун
белькотуха
бельок
беляха
бемба
бембух
бемкати
бемул
бендзь
бендюга
бендюжина
бендюжний
бендюжник
бендюх
бенеберя
бенеря
бенкет
бенкетарь
бенкетний
бенкеток
бенкетування
бенкетувати
бентег
бентежити
беньдюга
бенькет
бенькетарь
бенькетний
бенькетування
бенькетувати
бер
бер! II
бербениця
бербівка
берва
бервення
бервено
бервенчастий
бервина
бервінковий
бервінок
бергамота
берда
Бажатися, -жається, гл. безл. Хотѣться. Все йому бажається долі. Вже сталося, як йому бажалося. Левиц. Пов. 41.
Берце, -ця, с. 1) = берца 1 = бер = кладка. Желех. 2) = орчик. Вх. Лем. 391.
Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Дере́зонька, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Н. Вол. у. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. О. 1861. II. 7. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. Макс. (1834), 131. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. МВ. ІІ. 33. От життя моє! жалкується. МВ. ІІ. 43. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде. Н. Вол. у.
Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.
Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць. Котл. Ен.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива. Харьк. у.
Нас спонсорують: