Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безус
безусий
безуставичне
безуставичний
безуставично
безух
безухий
безушча
безхатник
безхатній
безхатько
безхвостий
безхитрий
безхлібний
безхліб'я
безхмарний
безхмарно
безцін
безцінний
безцінь
безчасу
безчеревий
безчережний
безчесний
безчестити
безчесть
безчестя
безчисна
безчуственний
безчуття
безшабельний
безшлюбний
безштанько
безщадний
безщадно
безщасний
безщасниця
безщастя
безя
без'язикий
без'язичник
бейбас
бейдак
бейдуля
бейкання
бейкати
бейкатися
бейла
бека
бекання
бекас
бекати
бекатися
бекет
бекеша
бекешка
беку
белбас
белебенити
белебень
белеґа
белей
белелюга
белендіти
белечка
бельбас
бельбахи
бельбехи
бельбухи
белька
белькнути
белькот
белькотання
белькотати
белькотіння
белькотіти
белькотня
белькотун
белькотуха
бельок
беляха
бемба
бембух
бемкати
бемул
бендзь
бендюга
бендюжина
бендюжний
бендюжник
бендюх
бенеберя
бенеря
бенкет
бенкетарь
бенкетний
бенкеток
бенкетування
бенкетувати
бентег
бентежити
беньдюга
бенькет
бенькетарь
бенькетний
бенькетування
бенькетувати
бер
бер! II
бербениця
бербівка
берва
бервення
бервено
бервенчастий
бервина
бервінковий
бервінок
бергамота
берда
Берегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. Посл.
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Рудч. Ск. II. 151. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки. Левиц. КС. 43.
Запропа́сти, -ся. Cм. запропадати, -ся.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться. Угор.
Мішо́к, -шка́, м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. Ум. мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373. 2) = міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї. Левиц. І. 221.
Напру́чувати, -чую, -єш, сов. в. напрутити, -ручу, -тиш, гл. 1) Напрягать, напречь, натягивать, натянуть. Напрутити косу (що косять), або пилку. 2) напрутити вуса. Закрутить усъ.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Приплести, -ся. Cм. приплітати, -ся.
Нас спонсорують: