Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бехати
бехатися
бецман
бецманка
бець
бецьком
бецяти
бечка
бешеги
бешезник
бешиха
бешишник
бешкет 1
бешкет 2
бешкетний
бешмет
бешпет
бешпетити
бештання
бештати
бещад
бждирка
бжів
бжілка
бжола
бжоляникувати
бжук
бжун
бжуніти
бздикати
бздикнути
бздиконути
бздила
бздини
бздіти
бздо
бздун
бздюха
бзина
бзиновий
бзичати
бзік
бзюк
би
бибак
бибка
библійний
библіотека
библія
биґарь
биґасень
биґи збивати
бидзатися
бидзень
бидзкатися
бидзькавка
бидлина
бидло
бидля
бидляк
бидляка
бидлятина
бидлячий
бидлячка
бижба
бизівний
бизівно
бизувати
бийстрик
бик
билень
билет
билець
билина
билисько
билиця
билка
билля
било 1
било 2
билька
бильник
бильце
бильчак
билянка
би-м
бинда
бинджук
биндовий
биндоокий
биндочка
биндочковий
биндюги
биндюк
биндючитися
биненька
бинечка
бинч
бинчати
бинь-бинь!
бинька
бинькати
биньо I
биньо II
биньця
биня
бир! бирр!
бирва
биренька
биречка
бирів
бирка
биркастий
биркати
биркувати
бирнак
бировити
бирочка
бирса
бирсуватися
Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Дігтя́рня, -ні,, ж. Дегтярный заводь. У бору була дігтярня, де наш чоловік дьоготь гнав. Харьк.
Допле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Добраться, дотащиться, доплестись. Харьк. у. Я міркував собі йдучи, поки доплентавсь до хатини. Шевч.
Заряди́ти Cм. заряджувати и заряжати.
Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух. 1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Харьк. у. Послі собі й кожушок справимо. МВ. 2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Рудч. Ск. II. 101. Кожушок у воші. Конст. у. 3)на орісі. Листоватая плюска у орѣха. Желех. 4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр. Желех. 5) мн. Рас. Echinospermum lappula. ЗЮЗО. І. 121.
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Тілько в світі правди, що рідная мати. Н. п. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. Маркев. 108, 109. старша мати. Настоятельница монастыря. К. ПС. 118. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. К. ПС. 108. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Мил. 200. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Мет. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали. АД. І. 132.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Тарадайчина, -ни, ж. Плохая тарадайка.