Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бехати
бехатися
бецман
бецманка
бець
бецьком
бецяти
бечка
бешеги
бешезник
бешиха
бешишник
бешкет 1
бешкет 2
бешкетний
бешмет
бешпет
бешпетити
бештання
бештати
бещад
бждирка
бжів
бжілка
бжола
бжоляникувати
бжук
бжун
бжуніти
бздикати
бздикнути
бздиконути
бздила
бздини
бздіти
бздо
бздун
бздюха
бзина
бзиновий
бзичати
бзік
бзюк
би
бибак
бибка
библійний
библіотека
библія
биґарь
биґасень
биґи збивати
бидзатися
бидзень
бидзкатися
бидзькавка
бидлина
бидло
бидля
бидляк
бидляка
бидлятина
бидлячий
бидлячка
бижба
бизівний
бизівно
бизувати
бийстрик
бик
билень
билет
билець
билина
билисько
билиця
билка
билля
било 1
било 2
билька
бильник
бильце
бильчак
билянка
би-м
бинда
бинджук
биндовий
биндоокий
биндочка
биндочковий
биндюги
биндюк
биндючитися
биненька
бинечка
бинч
бинчати
бинь-бинь!
бинька
бинькати
биньо I
биньо II
биньця
биня
бир! бирр!
бирва
биренька
биречка
бирів
бирка
биркастий
биркати
биркувати
бирнак
бировити
бирочка
бирса
бирсуватися
Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Гайтина, -ни, ж. Жердь. Кіев. г.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. Чуб. V. 123. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. Ном. № 6982. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
Зашто́куватися, -куюся, -єшся, гл. Употреблять въ разговорѣ «что» (о великоруссахъ). Отто воно (Псковська) губерня. А говорять так, шо заштокуються. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
По-друзьки нар. По дружески.
Приторговувати, -вую, -єш, сов. в. приторгувати, -гую, -єш, гл. Приторговывать, приторговать, сторговать. Де хліба приторгує, де підводи найме, та все недорого. Кв. Приторгували ми собі стареньку хату. Г. Барв. 414.
Нас спонсорують: