Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бехати
бехатися
бецман
бецманка
бець
бецьком
бецяти
бечка
бешеги
бешезник
бешиха
бешишник
бешкет 1
бешкет 2
бешкетний
бешмет
бешпет
бешпетити
бештання
бештати
бещад
бждирка
бжів
бжілка
бжола
бжоляникувати
бжук
бжун
бжуніти
бздикати
бздикнути
бздиконути
бздила
бздини
бздіти
бздо
бздун
бздюха
бзина
бзиновий
бзичати
бзік
бзюк
би
бибак
бибка
библійний
библіотека
библія
биґарь
биґасень
биґи збивати
бидзатися
бидзень
бидзкатися
бидзькавка
бидлина
бидло
бидля
бидляк
бидляка
бидлятина
бидлячий
бидлячка
бижба
бизівний
бизівно
бизувати
бийстрик
бик
билень
билет
билець
билина
билисько
билиця
билка
билля
било 1
било 2
билька
бильник
бильце
бильчак
билянка
би-м
бинда
бинджук
биндовий
биндоокий
биндочка
биндочковий
биндюги
биндюк
биндючитися
биненька
бинечка
бинч
бинчати
бинь-бинь!
бинька
бинькати
биньо I
биньо II
биньця
биня
бир! бирр!
бирва
биренька
биречка
бирів
бирка
биркастий
биркати
биркувати
бирнак
бировити
бирочка
бирса
бирсуватися
Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Доно́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. доноси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. Рудч. Ск. І. 176.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток. Стор. МПр. 74.
Компас, -су, м. Компасъ. Ком. II. 90.  
Лі́рика, -ки, ж. Лирика, лирическая поэзія. Сказав, шо я в ліриці з кожним німецьким поетом мірятись можу. Федьк. Пов. XIII.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Стріха, -хи, ж. 1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Ном. Да вже весна красна із стріх вода капле. Мет. 301. 2) Соломенная крыша. Kolb. І. 56. Ум. стрімка.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Чуб. І. 117. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. Кв. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала. Кв.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Нас спонсорують: