Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
Долупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Дошелушиться.
Зві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. зві́датися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать, освѣдомляться, освѣдомиться, разспрашивать. Не звідаєшся, що мя болить, а ся звідаєш о товарі. Сидять ткачі на варштаті, звідуються о свім браті.
Копитень, -тня, м. Раст. Asarum europeum.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Смажитися, -жуся, -жишся, гл. Жариться. Волів би я не родиться, ніж в пеклі смажиться.
Тхнути, тхну, -неш, гл.
1) Дышать, дохнуть, пахнуть. Його лице біле.... тхнуло щастям. Бог тхне своїм духом, то й не буде його. Тхнути мені не дає: роби та й роби, та й роби. Тхнуло свіже повітря.
2) Издавать запахъ, вонять, гнить, портиться. Тхне пашня. Тхне мулом вода. Вода тхне гнилим. Як купити багато яловичини, а літо, то буде тхнути. Черк.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух.