Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Героїчний, -а, -е. Героическій.
За́світла нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна.
Очмана, -ни, об. Одурѣвшій, ошалѣвшій человѣкъ. Куди ти, очмано, лізеш?
Сердючка, -ки, ж. Сердитая, раздражительная.
Тілечко II, -ка, с. Ум. отъ тіло.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. Чуйними ушками в садочку надслухає. Татарина чуйним він чує ухом. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. 2) Бдительный. Будь чуйний. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка.
Шлик, -ка, м. Родъ шапки. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Въ думѣ — бархатная. Шлики із себе скидали. Ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє.
Шматок, -тка, м.
1) Кусокъ. І хліба шматок дасть Біг. Шматок м'яса.
2) Часть ота́ри овецъ, сотъ въ 5 — 6. Ум. шматочок.