Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтовництво
бунтовничий
бунтування
бунтувати
бунтуватися
бунчати
бунчужний
бунчук
бунчуковенко
бунчуковий
бунька
буняк
бура
буравий
бурак
бурастий
бурачинка
бурачки
бурачник
бурбулянка
бурда
бурдей
бурдій
бурдюг
бурдюк
буреки
бурий
буритель
бурити
буритися
буришечка
буришка
бурівник
буріння
буріти
бурка
буркало
буркання
буркати
буркіт
буркітник
буркниця
буркнути
буркований
бурковина
бурковка
буркотати
буркотіти
буркотливий
буркотун
буркування
буркувати
буркуку!
буркун
буркунець
буркунина
буркуночок
буркунчик
буркут
буркутати
буркутовий
буркутський
бурлак
бурлакування
бурлакувати
бурлаха
бурлацтво
бурлацький
бурлаченько
бурлачина
бурлачити
бурлачка
бурлачок
бурливий
бурли-голова
бурлити
бурлій
бурло
бурмак
бурмило
бурмистер
бурмистерський
бурмистренко
бурмистрівна
бурмистрова
бурмиструвати
бурмій
бурмоситися
бурмотати
бурний
бурок
буроха
бурочка
бурса
бурсак
бурсацтво
бурсацький
бурсачина
бурсачище
бурсачня
бурсачок
бурсуватися
бурт
бурта
буртись!
буртити
буртіль
буртниця
буртувати
бурувати
бурулечка
бурулька
бурун
бурундук
бурунька
бурх!
бурхайло
бурхання
бурхати
бурхвиця
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. К. Досв. 140. Галя його заспокоювала, голубила. Мир. ХРВ. 389.
Мо́да, -ди, ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. Н. п. Чорт плаче, що моди не настаче. Чуб. І. 267. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. МВ. (О 1862. ІІІ. 37). У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. Харьк. г. брати на моду. Брать за образецъ.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Нільга нар. Нельзя. Одно я серце маю, — нільга ним ділиться. Мкр. Н. 39.
Оповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказывать, повѣствовать. До серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Чуб. V. 376. Апостоли оповідали йому, що творили. Єв. Л. IX. 10.
Плутощі, -щів, мн. = плутня 2. Мир. ХРВ. 383.
Почеркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Коснуться, задѣть. Через тин утікав та й не почеркнувся. Мет. 109.
Приправити Cм. приправляти.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Хрещений, -а, -е. 1) Крещеный. Нехай Бог милує всякого хрещеного. Ном. № 8386. У Шевч. въ смыслѣ: христіанскій. Гамалія по Скутарі — по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. «Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю!» Стрепенулись соколята, бо давно не чули хрещеної тії мови. Шевч. 59. 2) Крестный. Та ти ж мені хрещений батько. Котл. Ен. ІІІ. 41. А мені хрещена мати лиштву вишивала. Шевч. 461.
Нас спонсорують: