Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній.
Ґалда, -ди, ж. Взятка.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Ум. здрібне́нька.
Знакімля, -ля, знакім'я, -м'я, с. Знакомство.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Соняшний, -а, -е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Соняшний світ.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір.
Штурнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть. Як штурну в шию!...