Важкенько нар. Ум. отъ важко.
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння.
Викидати 2, -даю, -єш, сов. в. викинути, -ну, -неш, гл. 1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Кожух викинув од молі провітрювати. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Із ряду і сього не викидають. 2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. 3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Мені на очі викидають, що нас хати нема. 4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? 5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки.
Ґлей, ґле́ю, м. 1) Клей вишневый. 2) = Глей. Набірають коло річки або з болота ґлею, привезуть до клуні, розмочать водою і потім утоптують (на току).
Розбідкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться слишкомъ бѣднымъ, начать бѣдниться.
Розмокати, -ка́ю, -єш, сов. в. розмокти, -кну, -неш, гл. Размокать, размокнуть.
Розчухати Cм. розчухувати.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus.
Стичка, -ки, ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько.