Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.
Боротися, -рюся, -решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен.
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Знимка, -ки, ж. Льстивая женщина, подлиза. Подольск. г.
Кагат, -ту, м. Куча. Кагат кавунів, кагат соли. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону).
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо. К. ЦН. 293.
Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся, гл. = переважати, -ся.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Черн. г. Сябринний ліс.
Нас спонсорують: