Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Гомону́ха, -хи, ж. Говорунья. Ішла баба гомонуха.
Залипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зали́пнути, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я, молоденька: у тіло влипає, кров'ю залипає. 282.
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні.
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії.
Канцелярист, -та и канцеляриста, -ти, м. Канцеляристъ, канцелярскій чиновникъ. Зачав водити бенькети з повитчиками, з канцеляристами, з купцями. Ув. канцелюра.
Пітьма, -ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ.
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Умислити Cм. умишляти.
Хвітьхвітькати, -каю, -єш, гл. = хвітькати. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Та так собі і хвітьхвітькають.