Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гнуздати, -даю, -єш, гл. Зануздывать.
Гу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити. АД. І. 125.
Понабірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и набірати, но во множествѣ. ЗОЮР. І. 291. Вони понабірали за пазуху піску. Рудч. Ск. II. 68.
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Рудч. Чп. 148. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Мет. 278. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. Зміев. у. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам. Драг. 2.
Шатанина, -ни, ж. Суета, бѣготня. Піднялась шатанина. Мир. ХРВ. 135. Піднявся крик людський, збіглася дворня.... шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.
Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
Нас спонсорують: