Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. ІІ. 69.
Доканди́бити, -блю, -биш, гл. Дотянуть до извѣстнаго времени, скупо пользуясь чѣмъ. Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити? Зміев. у.
За́крючка, -ки, ж. Извилина. Харьк.
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость. Стор. МПр. 82.
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала. Желех.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. І. 12.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева. Н. Вол. у.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. Чуб. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. Рудч. Ск. І. 153. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку. Чуб. V. 850.  
Прикутати, -таю, -єш, гл. 1) Прикрыть, закутать сверху. Прикутала свою дитину. Мил. М. 36. 2) = прикорпати. Желех. Вх. Зн. 55.
Шелюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Качаться, колебаться. Очерет над водою шелюхається. Грин. III. 649.
Нас спонсорують: