Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гайний, -а, -е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9. 2) = гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Николаєць, -ла́йця, м. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.
Присоглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop. Шейк.
Фасчина, -ни, ж. = фаска. Фр. (Желех.)
Фруз, -за, м. Насѣк. Prionus coriarius. Вх. Пч. II. 27.
Нас спонсорують: