Бугаювати, -гаюю, -єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отрунку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме и у роботу не годитиметься.
Груше́вина, -ни, ж. Грушевое дерево. На грушевині гніздище.
Жайвороня́, -ня́ти, с. Птенецъ жаворонка. Ум. жайворонятко.
Красень, -ня, м. Красавецъ.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами.
2) Коренной (о зубахъ). на кутні сміятися. Плакать. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні!
3) кутня кишка. = кутниця.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть.
Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. Набравшися науки в сивоусих. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. — на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. — ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму! — охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. — слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. — страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Насуплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. насупитися, -плюся, -пишся, гл. Нахмуриваться, нахмуриться. Один з троянської громади, насупившися, все мовчав. Лемішка сидів насупившись. А тут хмара насупилась і зразу така темрява!
Огуритися Cм. огурятися.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.