Відповідь, -ді, ж. Отвѣтъ. Одповідь мав дати. Нам треба дати одповідь тим, що післали.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Клопотливий, -а, -е. = клопітний. А тим часом, як в одній хаті весела молодість пісень співає, в другій хаті клопотлива старість раду радить.
Круп'янка, -ки, ж. Колбаса, начиненная кашей. Дайте ковбасу, я додому понесу; дайте круп'янку, пудкину пуд лавку.
Нащербити, -блю́, -биш, гл. Выщербить немного, вызубрить немного.
Окутати, -таю, -єш, гл. = обкутати.
Порозгулюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и розгулятися, но о многихъ. Саме порозгулювалися добре, аж тут кажуть: пора росходитись.
Почесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть.
2) Почесать нѣкоторое время (волосы).
3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною.
Строїти, -ро́ю, -їш, гл.
1) Одѣвать, наряжать.
2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій.
3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть.
4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. З чужого добра не строїть двора.