Блекот, -ту, м. Раст. Hyosciamus niger L, белена. Од зубів блекотом підкурюють.
Голов'Яний, -а, -е. Головной. Голов'яна хустка.
Гусачо́к, -чка́, м. Ум. отъ гусак.
Жорні́вка, -ки, ж. 1) = жарнівка 2. 2) Часть ручной мельницы. Cм. жорно. Cм. млин.
Кавкати, -каю, -єш, гл. Кричать по вороньему. Кавкає як ворона, а хитрий як чорт. Аби чим кишку напхати, щоб не кавкала.
Моско́вець, -вця, м. = москаль 1.
Оглобельний, -а, -е. = голобельний. Оглобельна аж брикає.
Скурити, -рю́, -риш, гл. Выкурить. Скурив увесь тютюн.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку.
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Я не чула, що ви казали. Чуй! чуй! Слушай! слушай! 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути.