Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмаїто
розмай
розмайоритися
розмайрин
розмальовувати
розмандруватися
розманіжитися
розмантачити
розмарин
розмаринний
розмарія
розмах
розмахати
розмахнути
розмахнутися
розмахувати
розмахуватися
розмацатися
розмаювати
розмаяний
розмаяти
розмежовувати
розмежування
розмежувати
розмекекатися
розмекетатися
розмелкуватий
розмерзатися
розметати
розметикувати
розм'єскати
розмивати
розмикати
розмикатися
розминати
розминатися
розмир
розмиритися
розмисл
розмислити
розмити
розмитий
розмишляти
розмишлятися
розмівка
розмізчити
розмін
розмінити
розміняти
розмінятися
розмір
розмірач
розмірити
розмірковувати
розміряти
розмірятися
розмісити
розмітати
розмішати
розмішувати I
розмішувати II
розмножити
розмножувати
розмножуватися
розмова
розмовини
розмовитися
розмовляти
розмовний
розмовонька
розмокати
розмолодіти
розмолоти
розмолотити
розморгатися
розмордувати
розмордуватися
розморозити
розморщити
розморщувати
розмотати
розмотувати
розмотуватися
розмотузувати
розмочити
розмочувати
розмружити
розмугикатися
розмуркотатися
розмуровувати
розм'якнути
розм'якти
розм'якушити
розм'якчити
рознедужатися
рознемогтися
рознемсатися
рознести
рознизати
розний
рознімати
рознімити
розноперий
розносити
розносити 2
розноситися 1
розноситися 2
розношати
розношувати
рознюхати
рознюхувати
розняти
розо..
розогніти
розодітися
розонаджити
розоначити
розонька
розор I
розор II
Безсуперечно нар. Безспорно.
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа.
Капка, -ки, ж. 1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у. 3) Вышивка въ видѣ розеты. Гол. Од. 73. Ум. капочка.
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме. Камен. у.
Осух, -ха, м. Сухарь изъ овсянаго хлѣба, засохшій кусокъ хлѣба. Вх. Зн. 45. Желех. Cм. ум. Осушок.
Співочка, -ки, ж. Ум. отъ співа, но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко.... О. 1862. IV. 72.
Стеженька, стежечка, -ки, ж. Ум. отъ стежка.
Убірання, -ня, с. 1) Одѣваніе. 2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Чуб. V. 154. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка. Грин. ІІІ. 478.
Хробачок, -чка, м. 1) Ум. отъ хробак. 2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу. МУЕ. І. 104.
Нас спонсорують: