Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмаїто
розмай
розмайоритися
розмайрин
розмальовувати
розмандруватися
розманіжитися
розмантачити
розмарин
розмаринний
розмарія
розмах
розмахати
розмахнути
розмахнутися
розмахувати
розмахуватися
розмацатися
розмаювати
розмаяний
розмаяти
розмежовувати
розмежування
розмежувати
розмекекатися
розмекетатися
розмелкуватий
розмерзатися
розметати
розметикувати
розм'єскати
розмивати
розмикати
розмикатися
розминати
розминатися
розмир
розмиритися
розмисл
розмислити
розмити
розмитий
розмишляти
розмишлятися
розмівка
розмізчити
розмін
розмінити
розміняти
розмінятися
розмір
розмірач
розмірити
розмірковувати
розміряти
розмірятися
розмісити
розмітати
розмішати
розмішувати I
розмішувати II
розмножити
розмножувати
розмножуватися
розмова
розмовини
розмовитися
розмовляти
розмовний
розмовонька
розмокати
розмолодіти
розмолоти
розмолотити
розморгатися
розмордувати
розмордуватися
розморозити
розморщити
розморщувати
розмотати
розмотувати
розмотуватися
розмотузувати
розмочити
розмочувати
розмружити
розмугикатися
розмуркотатися
розмуровувати
розм'якнути
розм'якти
розм'якушити
розм'якчити
рознедужатися
рознемогтися
рознемсатися
рознести
рознизати
розний
рознімати
рознімити
розноперий
розносити
розносити 2
розноситися 1
розноситися 2
розношати
розношувати
рознюхати
рознюхувати
розняти
розо..
розогніти
розодітися
розонаджити
розоначити
розонька
розор I
розор II
Бараболисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ росъ картофель. Вн. Зн. 1.
Борікати, -каю, -єш, гл. Бодать. Борікає рогами. О. 1861. І. 94.
Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Шевч. 436. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. 2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Ном. № 5862. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Рудч. Ск. І. 202. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. № 3153. Десь вирвалась дівчинонька. Н. п.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.
Козаків, -кова, -ве Принадлежащій козаку. Ще дівчина дверей не одчинила, козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго. Канев. у.
Неборачка, -ки, об. Бѣдняжка. Як поїхав козак у військо охотне, а козачку-неборачку у домівці покидає. Н. п. Наші неборачки один пішки, другий рачки. Чуб. І. 281.
Повнісінький, -а, -е. Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. І. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47.
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл. 1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Харьк. г. Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай. Чуб. І. 276. 2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь. Котл. Ен. IV. 67.
Нас спонсорують: