Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ретор
реторва
реторика
ретяз
реус
рецетовка
рецок
реч
реченець
речи
речінь
речник
речнистий
речницький
решетилка
решетина
решетити
решетище
решетник
решето
решетувати
решітка
решітник
решіточка
решітце
решт
решта
рештак
рештант
рєзка
ржа
ржавець
ржавий
ржавіти
ржанець
ржання
ржати
ржій
риба
рибак
рибалити
рибалки
рибалчик
рибалчин
рибалчити
рибальня
рибальство
рибальський
рибарити
рибарство
рибарчик
рибарь
рибас
рибаска
рибаха
рибацтво
рибаченько
рибачити
рибачиха
рибець
рибин
рибина
рибка
рибний 1
рибний 2
рибник
рибно
рибоїд
риболов
риболовець
риболович
риболовка
риболовний
риболовник
рибонька
рибчина
риб'я
риб'яний
риб'ятко
риб'ячий
ригати
ригачка
риги
ригнути
риговина
ригувати
риґівниця
риґувати
ридання
ридати
ридван
ридванний
риж
риженький
рижиїще
рижий
рижієвий
рижій
рижіти
рижок
рижуха
риза
риззя
ризи
ризінка
ризка
ризник
ризниця
рийка
рик
рикало
рикання
рикати
рикнути
рикуля
рику-рику!
рило
рильний
риля
риляч
Вимолитися, -люся, -лишся, гл. Молитвами избавиться отъ чего. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159.
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Затопля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, утонуть. А змія тоді в море, — так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.
Ковбаса, -си, ж. Колбаса. Як би ковбасі да крила, то вже б луччої птиці й на світі не було. Ном. Ум. ковбасна. Кожній свашці по ковбасці. Ном. № 3528.
Луп! меж. 1) Хлопъ! мигъ! А сова із дупла очицями луп-луп! Н. п. 2) Хвать! цап! Цуп та луп! — сховав у кишеню. Ном. № 11065.
Описувати, -сую, -єш, сов. в. описа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Ой писав же я два дні і дві ночі, закіль описав я личенько й чорні очі. Чуб. V. 35.
Покруп'янка, -ки, ж. Мука гречневая изъ подъ крупъ, т. е. болѣе мелкія крупы, высѣянныя изъ крупныхъ. Вх. Зн. 51.
Пструглі мн. Веснушки. ЕЗ. V. 187.
Нас спонсорують: