Вилисіти, -сію, -єш, гл. Оплѣшивѣть.
Ільняк, -ка, м. = ілем.
Луча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. лучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Случаться, случиться. З Богом, Парасю, коли люде лучаються. Така нам лучилась пеня. Лучилось бігти їм через дорогу.
Підвусний, -а, -е. — хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем.
Пранець, -нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пранці. Сифилисъ. Хай тобі на язиці сядуть... пранці. (. — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери.
Присолоджувати, -джую, -єш, сов. в. присолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Подслащивать, подсластить.
2) Привлекать, привлечь на свою сторону. Чимсь присолодила вона його.
3) — язика. Ябедничать, наябедничать. Чи не ти язика присолодив? Та він і руками й ногами відхристюється. Не дух же святий навіває інспектора! От ми і зговорились докопатись до донощика.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ.
Тварюка, -ки, ж. Ув. отъ тварь.
Тмяно нар.
1) Затемненно.
2) Печально, грустно.
Ушивальник, -ка, м.
1) Узенькій ремешекъ для сшиванія.
2) Кровелыцшсъ соломою.