Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

римаренко
римарівна
римарка
римарство
римарський
римарчук
римарчя
римарщина
римарь
римарювати
римщина
ринва
ринґач
ринда
риндач
риндза
риндзак
риндзка
риндзя
риндя I
риндя II
ринка
ринов
риновка
ринок
риночка
ринути
ринь
риньовка
ринявець
ринявий
рип I
рип! II
рипа
рипати
рипатися
рипиґатися
рипіти
рипкати
рипливий
рипнути
рипотня
рипу-рипу!
рипяк
риса
риска
рискалина
рискаль
рист!
ристь
ристю
ристячком
рисування
рисувати
рись
рити
ритися
ритки
ритьми
рихва
рихта
рихтельне
рихтик
рихтино
рихтувати
рихтуватися
рицарство
рицарський
рицарь
рицарювати
ричати
ричка
ричківня
ришляк
риштак
риштування
риштувати
риштуватися
риштунок
рів
рівен
рівень
рівець
рівний
рівнина
рівнісінький
рівнісінько
рівність
рівно
рівновага
рівновагий
рівноваговий
рівноважитися
рівноважний
рівноденник
рівнозначний
рівноправний
рівноправництво
рівноправно
рівночасний
рівночасність
рівночасно
рівня
рівнява
рівняти
рівнятися
рівчак
рівчастий
рівчачок
рівчик
ріг
рід
рідина
рідішати
рідкий
рідко
рідкодубина
рідкозубий
рідколісся
рідний
Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.
Замерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. заме́рзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Мет. 435. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони. Ном. № 645.
Кровожерний, -а, -е. Кровожадный. Були ми кровожерними яструбами-рарогами. К. Дз. 115.
Лахмай, -мая, м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042.
Наме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. 2) Намерзшій сверху льдомъ, снѣгомъ. У вікна, крізь намерзлі шибки, ледве-ледве пробивався світ. Мир. Пов. І. 114.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Грин. II. 329. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. Кв. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси. Вас. 193, 180.
Пільга, -ги, ж. 1) Льгота, облегченіе. К. ЧР. 425. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. ЗОЮР. І. 311. Час мені козацьким ногам пільгу дати. АД. І. 122. 2) Каждое изъ двухъ параллельно расположенныхъ бревенъ, подкладываемыхъ подъ тяжелый предметъ, для скатыванія его по нимъ, напр. для скатыванія бочекъ, бревенъ. Шух. I. 181. пільгами называются также бревна, подкладываемыя подъ желобъ, устроенный для спусканія съ горъ деревьевъ (Cм. ризи). Шух. І. 178. Въ поколодві называются пільгами два параллельныя бревна, прижимающія верхнее бревно (притяг) для увеличенія его тяжести. Шух. I. 237.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. Н. Вол. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267. Ум. справка.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається. Ном. № 2930.
Таланниця, -ці, ж. Счастливая. Шейк.
Нас спонсорують: