Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбагатіти
розбагатшати
розбагнитися
розбадьоритися
розбазар'я
розбазікатися
розбайоритися
розбакати
розбалакатися
розбалакувати
розбатовувати
розбелькотатися
розбенкетуватися
розбесідуватися
розбехкати
розбештати
розбештатися
розбещений
розбивати
розбиватися
розбирати
розбити
розбиш
розбишака
розбишакувати
розбишацтво
розбишацький
розбігатися 1
розбігатися 2
розбігтися
розбідкатися
розбій
розбійний
розбійник
розбійників
розбійницький
розбійниця
розбійниченько
розбійство
розбійський
розбіль
розбір
розбірати
розбіратися
розбіснуватися
розбісоцький
розбіяка
розблискатися
розблюватися
розблягузкати
розбовкати
розбовкатися
розбовтати
розбовток
розбовтувати
розбовтуватися
розбогарадити
розбола
розболітися
розбондарюватися
розборливий
розборонити
розбороняти
розборсати
розбрат
розбрестися
розбрехати
розбрехатися
розбризкати
розбризкувати
розбризкуватися
розбрикатися
розбришкатися
розбріхувати
розбродитися
розбрязкатися
розбубнявіти
розбувати
розбуватися
розбудити
розбужати
розбужатися
розбуркати
розбуркотітися
розбуркувати
розбуркуватися
розбурхатися
розбурхотатися
розбути
розбутий
розбухикатися
розбуятися
розвага
розважання
розважати
розважатися
розважити
розважний
розважно
розважувати
розважуватися
розвалити
розвалювати
розвалюватися
розваляти
розванятися
розварити
розварня
розварювати
розварюватися
розвеза
розвезти
розвереджувати
розвередуватися
розверещатися
розвернути
розвертати
розвертатися
розверти
розвертися
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Гребіни́ще, -ща, с. ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком. Грин. ІІІ. 655.
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Ладянка, -ки, ж. Часть повісма, горсть льна или конопли. Желех.
Облягати, -га́ю, -єш, сов. в. облягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь, расположиться вокругъ. Облягли собаки кругом стерва. 2) Окружать, окружить. Ой уже ж наші славні запорожці та й невеселі стали: ой облягли їх, облягли москалі та всіма сторонами. ЗОЮР. II. 256. 3) Осаждать, осадить. Турки, татари брами облягли і вже патриарсі голову з плеч зняли. Чуб. І. 160. 4) Ложиться, лечь, улечься. Люде саме облягли — поснули кріпко, не достукаєшся. Г. Барв. 99. Вороженьки спать обляжуть, — піду погуляю. Чуб. 5. 557. 5) Только сов. в. Слечь. Обліг мій братчик, лежить. 6) О ночи: наступать, наступить. Як облягла ніч, — він і виїхав. Мнж. 31. Отто йдуть та йдуть, і облягла їх ніч, — т. е. застигла ихъ ночь. Мнж. 42.
Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Риляч, -ча, м. Животное съ рыломъ, кабанъ. Рудч. Ск. І. 22.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.
Шептатися, -пчу́ся, -чешся, гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16.
Нас спонсорують: