Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбагатіти
розбагатшати
розбагнитися
розбадьоритися
розбазар'я
розбазікатися
розбайоритися
розбакати
розбалакатися
розбалакувати
розбатовувати
розбелькотатися
розбенкетуватися
розбесідуватися
розбехкати
розбештати
розбештатися
розбещений
розбивати
розбиватися
розбирати
розбити
розбиш
розбишака
розбишакувати
розбишацтво
розбишацький
розбігатися 1
розбігатися 2
розбігтися
розбідкатися
розбій
розбійний
розбійник
розбійників
розбійницький
розбійниця
розбійниченько
розбійство
розбійський
розбіль
розбір
розбірати
розбіратися
розбіснуватися
розбісоцький
розбіяка
розблискатися
розблюватися
розблягузкати
розбовкати
розбовкатися
розбовтати
розбовток
розбовтувати
розбовтуватися
розбогарадити
розбола
розболітися
розбондарюватися
розборливий
розборонити
розбороняти
розборсати
розбрат
розбрестися
розбрехати
розбрехатися
розбризкати
розбризкувати
розбризкуватися
розбрикатися
розбришкатися
розбріхувати
розбродитися
розбрязкатися
розбубнявіти
розбувати
розбуватися
розбудити
розбужати
розбужатися
розбуркати
розбуркотітися
розбуркувати
розбуркуватися
розбурхатися
розбурхотатися
розбути
розбутий
розбухикатися
розбуятися
розвага
розважання
розважати
розважатися
розважити
розважний
розважно
розважувати
розважуватися
розвалити
розвалювати
розвалюватися
розваляти
розванятися
розварити
розварня
розварювати
розварюватися
розвеза
розвезти
розвереджувати
розвередуватися
розверещатися
розвернути
розвертати
розвертатися
розверти
розвертися
Безвиходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Горо́ю нар. По горѣ. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою. Шевч. 24.
Жу́рно нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. МВ. ІІ. 115. Журилася удівонька, журилася журно. Н. п.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Прихлюпнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прихлюпувати. А дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи, та й займуться; а він возьме та й прихлюпне, та й прихлюпне водою, щоб не так горіли. Рудч. Ск. І. 124.
Приятелька, -ки, ж. Пріятельница. Почали вчащати якісь приятельки. МВ. І. 27. Є у мене сусідонька, добра приятелька. Чуб. V. 651.
Розгамуза, -зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Скіпання, -ня, с. Раскалываніе, разщепленіе (лучины).
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137.
Нас спонсорують: