Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ.
Пташачий, -а, -е. Птичій. Хиба пташачого молока нема. Пташаче гніздо.
Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Инша рада гірш як зрада. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Що вже вони ради дадуть. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі.Радиці мі дайте.
Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Високе чоло гетьманське. чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. (). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. 5) Передняя часть гончарной печи. 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. 7) Самое лучшее, отборное. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Ум. чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Cм. еще чолко.
Чудняй, -няя, м. Чудакъ.
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками.