Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робачок
робина
робити
робитися
робіння
робітка
робітливий
робітний
робітник
робітниця
робітня
робітонька
роблений
роблениця
робливо
роблювати
робота
роботизна
роботуха
роботяга
роботяй
роботящий
робочий
робучий
ровень
ровінь
ровта
ровчак
рогаль
рогань
рогатизна
рогатий
рогатина
рогач
рогачик
рогачилно
рогачка
рогіжник
рогіз
рогітра
рогове
роговий
роговка
роговня
рогожа
рогожина
рогожка
рогожовий
рогоза
рогозовий
рогулька
рогуля
роґлик
родак
родатися
родачка
роделя
роджати
роджений
родзинки
родзинковий
родзиночки
родиво
родимець
родимий
родина
родини
родинин
родиня
родитель
родителька
родительський
родити
родитися
родич
родичатися
родичів
родичка
роділля
родіння
родний
родовитий
родовитість
родовід
родонути
родонька
родоньків
родонько
родючий
родючина
родючість
родющий
роєнний
роєчок
рожа
рожаїстий
рожай
рожаний
рожати
рожатися
рождати
рождатися
рожденець
рождений
рожденик
рождениця
рожденка
рождення
рожевий
рожево
рожен
роженочка
рожин
рожина
рожівка
рожівна
рожувати
роза
розан
розанець
Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Вуглярка, -ки, ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля.
Комарів, -ре́ва, -ре́ве Принадлежащій, свойственный комару. Шевчиха не злюбило, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. Н. п. з комаре́ву ніжечку. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. Ном. стр. 283. комаре́ві носики. Раст. = сокирки.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. Ном. № 1485. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. Г. Барв. 173. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ном. № 573. Ум. лубок, лубочок.
Навпросте́ць нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. № 94. Навпростець тілько ворони літають. Посл. Хиба він знає, куди до раю навпростець? Св. Л. 57.
Нютувати, -ту́ю, -єш, гл. Заклепывать, спаивать.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. 24 9. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. І. МВ. 68. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном.
Нас спонсорують: