Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робачок
робина
робити
робитися
робіння
робітка
робітливий
робітний
робітник
робітниця
робітня
робітонька
роблений
роблениця
робливо
роблювати
робота
роботизна
роботуха
роботяга
роботяй
роботящий
робочий
робучий
ровень
ровінь
ровта
ровчак
рогаль
рогань
рогатизна
рогатий
рогатина
рогач
рогачик
рогачилно
рогачка
рогіжник
рогіз
рогітра
рогове
роговий
роговка
роговня
рогожа
рогожина
рогожка
рогожовий
рогоза
рогозовий
рогулька
рогуля
роґлик
родак
родатися
родачка
роделя
роджати
роджений
родзинки
родзинковий
родзиночки
родиво
родимець
родимий
родина
родини
родинин
родиня
родитель
родителька
родительський
родити
родитися
родич
родичатися
родичів
родичка
роділля
родіння
родний
родовитий
родовитість
родовід
родонути
родонька
родоньків
родонько
родючий
родючина
родючість
родющий
роєнний
роєчок
рожа
рожаїстий
рожай
рожаний
рожати
рожатися
рождати
рождатися
рожденець
рождений
рожденик
рождениця
рожденка
рождення
рожевий
рожево
рожен
роженочка
рожин
рожина
рожівка
рожівна
рожувати
роза
розан
розанець
Відтулити Cм. відтуляти.
Галушечка, -ки, ж. Ум. отъ галушка.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Лови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. Ном. № 5920. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! О. 1861. III. 100. 2) Соединяться, сходиться. Задньою стороною притикає побій ( = криша) до осьмірки, де ловиться (сходиться) з такими ж побоями, поставленими на сусідніх крилах (у церковній будівлі). Шух. І. 118. 3) О молокѣ: створаживаться. Шух. І. 213.
Найупере́д, найупереді́, нар. Прежде всего. Ще нікого не примітила, а його найупереді. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила. Чуб. III. 240.
Піспа, -пи, ж. 1) Мучной отваръ съ мѣломъ для побѣлки стѣнъ. Богодух. у. 2) Мучной отваръ для квашенья яблокъ. Сим. 191. Добрі у вас яблука, мабуть у піспі мочені? Богодух. у.
Плутня, -ні́, ж. 1) Путаница, запутанное дѣло. Н. Вол. у. 2) Плутовство. Чуб. IV. 204.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Ханиця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.
Нас спонсорують: