Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шваля
швандрикати
швандяти
швара
шварґотання
шварґотати
шваркнути
шварний
шварнути
шварок
шварунок
шварц
шваха
швацький
швачечка
швачка
швачкувати
швед
шведин
шведка
шведський
шведчина
швейнога
швельбавий
швендалка
швендати
швендя
швендяння
швендяти
швець
швея
шв'єткий
швиг
швигавка
швигати
швигнути
швиґар
швидкати
швидкий
швидкість
швидко
швидковіддя
швидкома
швидкувати
швидче
швиндати
швиргати
швиргома
швиргонути
швирдиць!
швиркати
швірень
швірньовий
шво
шворінь
шворка
шворний
шворньовий
шворочка
ше
шебенути
шебер
шебернути
шеберхнути
шебсько
шевдатися
шевеліти
шевелюха
шеверногий
шевлія
шевлюг
шевлюга
шевляга
шевня
шевство
шевський
шевців
шевцівна
шевцювати
шевцюга
шевченко
шевчик
шевчина
шевчиха
шевчук
шегерявий
шеґеря
шейкатися
шекало
шелевило
шелевіти
шелегейдик
шелеп
шелепа
шелепати
шелепнути
шелепотіти
шелепуватий
шелеснатий
шелеснути
шелест
шелестіння
шелестіти
шелесть
шелехнути
шелихвіст
шелом
шеломок
шелудівка
шельвах
шельвія
шельма
шельмованець
шельмувати
шельпотіти
шелюг
шелюга
шелюговий
шелюжина
шелюхатися
Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся? Канев. у.
Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Вх. Лем. 435. Посідало з Ісусом багато митників. Єв. Мр. II. 15.
Недовідомий, -а, -е. Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Борз. у. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Греб. 340. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. К. (О. 1861. II. 228). Недовідома глибиня морська. К. ЦН. 242.
Несподіваний, -а, -е. Неожиданный; нечаянный. Несподіване лихо. Ном. № 2059.
Поперебовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Нас спонсорують: