Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганчірчище
ганчіряний
ганьба
ганьбити
ганьбитися
ганьбливий
ганьбливо
ганьбувати
ганька
ганянина
ганяння
ганяти
ганятися
гапка
гаплик
гапликовий
гапличок
гаптариха
гаптарка
гаптарство
гаптарський
гаптарь
гаптарювати
гаптований
гаптування
гаптувати
гарабакати
гаразд I
гаразд II
гараздненько
гарак
гарап
гарапа
гарапій
гарапник
гарасівка
гарасікуватися
гарач
гарб
гарба
гарбажійка
гарбання
гарбар
гарбариха
гарбарня
гарбарство
гарбарський
гарбарувати
гарбарь
гарбарювання
гарбарювати
гарбати
гарбачій
гарбичка
гарбовий
гарбуз
гарбузеня
гарбузець
гарбузище
гарбузіння
гарбузовий
гарбузя
гарбузяка
гарбузячий
гаргала
гаргара
гард
гардаджій
гардаман
гардеман
гардибурка
гардівничий
гардовина
гардувати
гарель
гарем
гаремний
гаремник
гаремниця
гарець
гарешт
гарикало
гарикання
гарикати
гарикатися
гарикнути
гарікливий
гаріль
гаркавець
гаркавий
гаркавити
гаркавка
гаркаво
гаркати
гаркебуз
гаркота
гаркун
гаркуша
гарликати
гарма-дарма
гарман
гарманити
гарманка
гарманування
гарманувати
гармасарь
гармата
гарматій
гарматка
гарматний
гарматня
гарматочка
гармаш
гармашний
гармидер
гармидерник
гармидерування
гармидерувати
гармиза
гармідер
Гидосність, -ности, ж. = гидкість. Желех.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Загугни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Заговорить въ носъ, загнусить. Аж ось пан Олексій покинув читати та як загугнить з своїми школярами. Кв. І. 244. І мені Господь послав побратима, — загугнив Кривоніс. Стор. МПр. 133.
Злучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. злучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Соединяться, соединиться. Горить що небудь тільки через те, що кислорід з їм влучається. Дещо, 80.
Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла. Котл. Ен. IV. 37.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга. Желех.
Пачісувати, -сую, -єш, гл. Расчесывать ленъ щеткой. Гол. Од. 36.
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Простірний, -а, -е. Просторный.
Нас спонсорують: