Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганчірчище
ганчіряний
ганьба
ганьбити
ганьбитися
ганьбливий
ганьбливо
ганьбувати
ганька
ганянина
ганяння
ганяти
ганятися
гапка
гаплик
гапликовий
гапличок
гаптариха
гаптарка
гаптарство
гаптарський
гаптарь
гаптарювати
гаптований
гаптування
гаптувати
гарабакати
гаразд I
гаразд II
гараздненько
гарак
гарап
гарапа
гарапій
гарапник
гарасівка
гарасікуватися
гарач
гарб
гарба
гарбажійка
гарбання
гарбар
гарбариха
гарбарня
гарбарство
гарбарський
гарбарувати
гарбарь
гарбарювання
гарбарювати
гарбати
гарбачій
гарбичка
гарбовий
гарбуз
гарбузеня
гарбузець
гарбузище
гарбузіння
гарбузовий
гарбузя
гарбузяка
гарбузячий
гаргала
гаргара
гард
гардаджій
гардаман
гардеман
гардибурка
гардівничий
гардовина
гардувати
гарель
гарем
гаремний
гаремник
гаремниця
гарець
гарешт
гарикало
гарикання
гарикати
гарикатися
гарикнути
гарікливий
гаріль
гаркавець
гаркавий
гаркавити
гаркавка
гаркаво
гаркати
гаркебуз
гаркота
гаркун
гаркуша
гарликати
гарма-дарма
гарман
гарманити
гарманка
гарманування
гарманувати
гармасарь
гармата
гарматій
гарматка
гарматний
гарматня
гарматочка
гармаш
гармашний
гармидер
гармидерник
гармидерування
гармидерувати
гармиза
гармідер
Кметиця, -ці, ж. Крестьянка, жена крестьянина. Коб мі Бог дав такі косоньки, годна ж бим бути за кмітським сином, за кмітським сином кметицьов бути. Гол. ІV. 77.
Магні́т, -ту, м. Магнить. Магніт має у собі силу притягувати тільки залізо. Дещо, 20.
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.  
Підмостка, -ки, ж. 1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки. Левиц. Пов. 48. 2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається. Конст. у.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Попригортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и пригорнути, но во множествѣ.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Учасно нар. Своевременно, во время. Пішла вона на храм і прийшла вчасно. Г. Барв. 512.
Нас спонсорують: