Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно
глубина
глузд
глуздити
глуздівно
глузи
глузик
глузливий
глузливо
глузовник
глузовниця
глузування
глузувати
глузюватий
глум
глумити
глумитися
глуміччати
глумливий
глумливо
глумота
глумування
глумувати
глумуватися
глуп
глупак
глупий
глупина
глупіти
глуптак
глупуватий
глуха
глуханя
глухачка
глухий
глухман
глухнути
глухо
глухота
глуш
глушан
глушець
глушити
глушиця
глушіти
глушка
глушканя
глушко
глушман
глушманка
глушник
глушня
гля I
гля II
гляба
гляганий
гляданка
глядати
глядило
глядівний
глядіти
глядка
глядь!
глядько
глянути
глянутися
гм!
гматати
гматний
гнап
гнати
гнатися
гнений
гнести
гнет
гнетуха
гнеть
гнетючка
гнида
гнидник
гнидявий
гнилець
гнилеча
гнилий
гнилиця
гниличитися
гниличка
гниличчя
гнилка
гнилля
гнилобокий
гниловід
гнилозубий
гнилоїд
гнилоїдити
гнилоїдник
гнилоокий
гнилуша
гниль
гниляк
гнилятина
гниляччя
гнипель
гнисти
гнити
гнихіть
гнів
гніванка
гнівання
гнівати
гніватися
гнівити
гнівитися
гнівливий
гнівливість
гнівливо
гнівний
гнівник
гнівничка
гнівно
Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. О. 1861. XI. Св. 51. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку. Г. Барв. 40.
Гайдамакування, -ня, с. Пребываніе гайдамакою.
Кервель, -лю, м. Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135.
Крепацький, -а, -е. Крѣпостной. А він був з роду крепацького. Шевч. Передм. V.
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.
Приміти, -мі́ю, -єш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62.
Припрохати Cм. припрохувати.
Розгрімотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разгремѣться.
Сміюн, -на, м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. сміюнець.
Нас спонсорують: