Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глотно
глубина
глузд
глуздити
глуздівно
глузи
глузик
глузливий
глузливо
глузовник
глузовниця
глузування
глузувати
глузюватий
глум
глумити
глумитися
глуміччати
глумливий
глумливо
глумота
глумування
глумувати
глумуватися
глуп
глупак
глупий
глупина
глупіти
глуптак
глупуватий
глуха
глуханя
глухачка
глухий
глухман
глухнути
глухо
глухота
глуш
глушан
глушець
глушити
глушиця
глушіти
глушка
глушканя
глушко
глушман
глушманка
глушник
глушня
гля I
гля II
гляба
гляганий
гляданка
глядати
глядило
глядівний
глядіти
глядка
глядь!
глядько
глянути
глянутися
гм!
гматати
гматний
гнап
гнати
гнатися
гнений
гнести
гнет
гнетуха
гнеть
гнетючка
гнида
гнидник
гнидявий
гнилець
гнилеча
гнилий
гнилиця
гниличитися
гниличка
гниличчя
гнилка
гнилля
гнилобокий
гниловід
гнилозубий
гнилоїд
гнилоїдити
гнилоїдник
гнилоокий
гнилуша
гниль
гниляк
гнилятина
гниляччя
гнипель
гнисти
гнити
гнихіть
гнів
гніванка
гнівання
гнівати
гніватися
гнівити
гнівитися
гнівливий
гнівливість
гнівливо
гнівний
гнівник
гнівничка
гнівно
Березовий, -а, -е. 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Чуб. V. 589. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. Левиц. І. 98. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 109). Дати березової каші. Фр. Пр. 26. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. Котл. Ен. уже не їсть березової каші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ. Фр. Пp. 26.
Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Відшиб, -бу, м. Въ выраж. на, у відшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 163. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.
Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.
Здопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Стоптать. Сім пар черевиків я здоптала, а осьму пару в скринечку сховала. Чуб. V. 157.
Зрадніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрадіти. Небозі сонечко мріється, — воно ж зраділо, та й справді гріється. Ном. № 6102.
Їз, їзу, м. Запруда рѣчки для ловли рыбы. Ном. № 14145. Cм. яз. Ум. їзок. Сим. 146.
Кав'яр, -ру, м. Икра соленая рыбья. Вина з Царіграду відер троє у барилі, кав'яру з Дону, — всього везе. Шевч. 116. (Тут були): тараня, ще по весні з Дону навезена, суха й солона, кав'яр, оселедці.
Ля́пас, -са, м. Пощечина, шлепокъ. Ляпаса у пику дати. Ном. № 3853. Дали по заду ляпаса. ляпаса злапати, ззісти. Получить пощечину.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Нас спонсорують: