Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу.
Вуголов, -ва, м.
1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник.
2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ.
Гав'Язь, -зі, ж. Раст. Symphytum officinale.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Наперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало.
2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите.
3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Поприростати, -та́ємо, -єте, гл. Прирости (во множествѣ). «Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?» Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха до голови, — знов поприростали.
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Має тяму до римарства. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі.
Утокмитися, -млюся, -мишся, гл. Устроиться, пристроиться. Утокмився з двома парами на пастьбу.