Витарувати, -рую, -єш, гл. Вывѣсить (неправильные вѣсы). Витарувати терези.
Дивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивляться. Довго, довго дивувались на її уроду. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Від дурня чую, то ся не дивую. Багатий дивується, як убогий годується. Дивува́тися з чо́го. Удивляться чему.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким.
Капелюх, -ха, м. 1) = капелюха. 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Cм. капель. 3) Шляпа. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Ум. капелюшокъ.
Коритча, -чати, с.
1) Маленькое корыто.
2) = коритко.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Обідив я тебе бідненьку вчора.
Пора, -ри, ж.
1) Время, пора. Як прийшла до його тая пора, шо вже йому треба бігти, то він так стогне. У робочу пору.
2) Возрастъ. дівчина на порі, у порі. Дѣвушка-невѣста. Росла, рост дівчинонька та й у порі стала.
3) на таких порах бути. Быть беременной. Хиба ти вже забув, що покинув мене на таких порах?
4) без пори. Преждевременно. Нив дуже горілку, та так без пори і вмер.
5) Употр. какъ нарѣчіе: пора. Та годі седіти, да пора летіти.
Проклинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. проклястися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали.
Сокиркуватий, -а, -е. Язвительный, рѣзкій. Ні, таки й вона сокиркувата.