Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетьманувати
гетьманша
гетьманщина
гець
ги
ги..
гибель
гибель 2
гибіти
гива
гивер
гиверень
гивкати
гивовий
гиги
гиготати
гид
гиджга
гидити 1
гидити 2
гидість
гидкий
гидкість
гидко
гидливий
гидливість
гидливо
гидний
гидно
гидолецький
гидолів
гидомир
гидосвітний
гидосний
гидосність
гидосно
гидота
гидування
гидувати
гидчати
гидь
гидючий
гижа
гижки
гий
гика
гикавець
гикавий
гикавка
гикало
гикання
гикати
гикатися
гикнути
гикнутися
гиково
гил
гила
гилинуватий
гилистий
гилити
гилка
гилля
гилля 2
гиллякуватий
гилун
гиль!
гилька
гильнистий
гильнитися
гильнути
гильня
гильце
гильчастий
гиля!
гиляра
гимн
гиндик
гинкий
гинути
гинчий
гир
гира!
гирати
гирити
гирка
гиркання
гиркати
гиркатися
гиркиня
гирло
гирмота
гирмотати
гиронька
гирсувати
гиртан
гирувати
гирун
гирчати
гирюватий
гиря
гирявий
гиряво
гискра
гиссоп
гисторичний
гисторія
гись
гита
гитала
гиталь
гитара
гитина
гиття
гицати
гицелів
гицель
гицельство
гицельський
гицкати
Воркотня, -ні, ж. = воркітня. Воркотня, та не що-дня. Ном. № 2736.
Завгоро́дній, -я, -є. Находящійся за огородомъ. Аф.
За́якоритися, -рюся, -ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився. Борз. у.
Збіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зібра́тися, зберу́ся, -ре́шся, гл. 1) Собираться, собраться. Збіралася кревная родина, мене в військо випроводили. Мет. 241. Ввесь город зібрався до дверей. Св. Мр. І. 33. 2) Собираться, собраться, готовиться, приготовиться. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Ном. № 1468. Збіраюсь колядувати, як вже й щедрувать пора. Ном. № 512.
Наді́єнька, -ки, ж. Ум. отъ наді́я.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Пашенний, -а, -е. Хлѣбный. паше́нна яма. Яма для храненія зерноваго хлѣба; имѣетъ форму колокола, узкимъ концемъ вверхъ, внутри обмазывается глиной и обжигается. Мнж. 188. Виголодавсь, як собака в пашенній ямі. О. 1861. XI. Кух. 26. паше́нна комора. Амбарь для ссыпки зерна.
Подарити, -рю́, -риш, гл. = подарувати. То ж мені пан-отець подарив, щоб хороший молодець полюбив. Чуб. V. 8.
Продовбувати, -бую, -єш, сов. в. продовбати и продовбти, -бу, -бе́ш, гл. Продалбливать, продолбить. Дірку продовби. Рудч. Ск. І. 117.