Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Доро́га, -ги, ж. 1) Дорога, путь. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Смерть — неминущая дорога. Проста до Христа у світі дорога. бо́жа доро́га (, чума́цька дорога. Млечный путь. бу́ти на бо́жій, оста́нній доро́зі. Быть при смерти. куди́ вам доро́га? Куда вамъ путь лежить? 2) Дорога, путешествіе. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвіночку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілочку. 3) Въ гончарной печи арка, образуемая козлом и стѣной печи. 4) У ткачей: а) то-же, что и сказ. б) въ основѣ: мѣсто, сквозь которое продѣвается челнокъ. Ум. дорі(о́)жка, дорі(о́)женька, дорі(о́)жечка, доро́жейка.
Їдало, -ла, с.
1) їдало. Шутливо: желудокъ.
2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища.
Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Живе, як каганець без лою. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. 3) Полка ружейная. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ.
Повшук, -ка, м. = повшонок. Я ще знав його таким повшуком.
Роздивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Роздивлявся на їх коней. Вийшли (злодії) у сіни, та й там роздивляються.
Світання, -ня, с. Разсвѣтъ. Сон веселіш снився.... на світанні. У вікно вже світання синіє.
Стічно нар. Ловко, проворно.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав.