Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гданський
гдась
где
ге! I
ге II
гебан
гебель
гев
гевади
гевал
гевалка
гевґати
гевер
гевка
гегеп
гегепнути
гегепнутися
геде
гедз
гей! I
гей II
гейкання
гейкати
гейкатися
гейки
гейкнути
гейку
гейнувати
гейс!
гейса
гейс-берта
гейсь!
гекзаметр
гела
ге-ле-гев
гелета
гель
гембель
гембелювати
гемблювання
гембочка
гемон
гемонець
гемонів
гемонський
гемоняка
ген
генбаль
генде
гендель
генденьки
гендльовий
гендлювання
гендлювати
генерал
генеральний
генеральський
генеральша
геній
геніяльний
генорал
гентина
генто
гентоватішний
генцинатий
генька
геп
гепа
гепака
гепати
гепнути
гепнутися
гепонути
гептатися
герб
гербатка
гербований
гербовий
гербувати
гергепа
гергепнути
гергепнутися
гергот
герґев
герець
геркотати
геркотня
героївський
героїня
героїти
героїчний
героїчність
героїчно
герой
геройство
геройський
герсонути
гертанка
герун
герць
герцювання
герцювати
гет
гетаж
гетка
гетта!
геть
гетька
гетьман
гетьманенко
гетьманець
гетьманиха
гетьманів
гетьманівна
гетьманка
гетьманова
гетьманонько
гетьманство
гетьманський
гетьманування
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Кармаш, -ша, м. = карман? Білаш — іди в кармаш, а чорниш — біжи в комиш. Ном. № 4643.
Мча́тися, мчу́ся, мчи́шся Мчаться. Коли чує Наталка — за нею женуться. Озирнулась — се Данило мчиться. МВ. І. 157. К Еолу мчалась як оса. Котл. Ен. І. 4.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Падонько, -ка, м. Судьба (несчастная). Желех.
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл. 1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду). 2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. К. Дз. 34.
Свистіння, -ня, с. Свистаніе, свистъ. Крик, свистіння й тупотіння лилося.... з того краю. Левиц. Пов. 139.
Уквітчувати, -чую, -єш, сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила. Шевч. 195.
Нас спонсорують: