Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гданський
гдась
где
ге! I
ге II
гебан
гебель
гев
гевади
гевал
гевалка
гевґати
гевер
гевка
гегеп
гегепнути
гегепнутися
геде
гедз
гей! I
гей II
гейкання
гейкати
гейкатися
гейки
гейкнути
гейку
гейнувати
гейс!
гейса
гейс-берта
гейсь!
гекзаметр
гела
ге-ле-гев
гелета
гель
гембель
гембелювати
гемблювання
гембочка
гемон
гемонець
гемонів
гемонський
гемоняка
ген
генбаль
генде
гендель
генденьки
гендльовий
гендлювання
гендлювати
генерал
генеральний
генеральський
генеральша
геній
геніяльний
генорал
гентина
генто
гентоватішний
генцинатий
генька
геп
гепа
гепака
гепати
гепнути
гепнутися
гепонути
гептатися
герб
гербатка
гербований
гербовий
гербувати
гергепа
гергепнути
гергепнутися
гергот
герґев
герець
геркотати
геркотня
героївський
героїня
героїти
героїчний
героїчність
героїчно
герой
геройство
геройський
герсонути
гертанка
герун
герць
герцювання
герцювати
гет
гетаж
гетка
гетта!
геть
гетька
гетьман
гетьманенко
гетьманець
гетьманиха
гетьманів
гетьманівна
гетьманка
гетьманова
гетьманонько
гетьманство
гетьманський
гетьманування
Белбас, -са, м. = бельбас.
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.
В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку. Ном. № 7188.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Шевч. 175.
Навперемі́нкунар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ. МВ. І. 22.
Послід, -ду, м. 1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II. 151. 2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці. Ном. № 2998. 3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу. Левиц. І. 4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді. Федьк.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Нас спонсорують: