Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голокірка
голоколінець
голоколосий
гололедиця
голомовзик
голомозий
голомозина
голомозько
голоморожжя
голомороззя
голомша
голомшивий
голоправда
голопузий
голопузя
голопуп
голопупий
голопуцьок
голоп'ятий
голоруч
голос
голосина
голосити
голосіння
голосний
голосник
голосниця
голоснійшати
голоснішати
голосно
голосок
голосонько
голосочок
голостьоб
голосування
голосувати
голосуха
голота
голотеча
голотіч
голотовода
голотонька
голоцванок
голоцюцьок
голочванько
голочка
голошіння
голощік
голуб
голубаня
голубеня
голубець
голубий
голубина
голубинець
голубиний
голубинячий
голубити
голубитися
голубиця
голубів
голубінка
голубісінький
голубіти
голубка
голубкатися
голублення
голубник
голубо
голубок
голубонька
голубонько
голубоцвітовий
голубочка
голубочок
голубці
голубця
голубчик
голубчичок
голуб'я
голуб'ятник
голуб'яточко
голуб'ячий
голуза
голь
голька
гольонка
гольопа
гольтіпа
гольтіпака
гольтяй
гольтяпа
гольцем
голюк
голюра
голя I
голя II
голяк
голяка
голяр
гомбички
гомелуватий
гомзатися
гомила
гомівка
гомілка
гомін
гомінка
гомінкий
гомок
гомоніти
гомонливий
гомонуха
гомонючий
гомшити
гондоли
гонення
гонець
гони
гонивітер
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
Відновити, -ся. Cм. відновляти, -ся.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. невільничок.
Оббілувати, -лую, -єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував. Рудч. Ск. II. 106.
Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.