Бидзкатися, -каюся, -єшся, гл. = ґедзатися.
Гребіне́ць, -нця́, м. Гребенка, гребень, гребешокъ. Стояла Мар'я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем.
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, -а, -е. Дуплистый. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого.
Он нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Он що, сестрице, я тобі скажу. Так он з якої се причини. он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір.
2) Возмужать.
3) Сдѣлаться люднѣе.
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Приков, -ву, м. Цѣпь. Три дні на прикові край пушки держав. Повпивались кайдани у ноги бідакам і в руки... Дознають на прикові короткім страшенної муки.
Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Ѳома, на прізвище Дидим.
Птаський, -а, -е. Птичій.