Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито).
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати.
Довоюва́тися, -вою́юся, -єшся, гл. Довоеваться. Вони воювали, та й довоювались, що ляхам та недоляшкам в неволю достались.
Обметиця, -ці, ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. ухопив як собака обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. 2) Родъ вышивки.
Одностайність, -ности, ж. Единодушіе, солидарность. Нема одностайности, однодушности в громаді.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Осточортіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Як ти мені осточортіла.
Повирівнювати, -нюю, -єш, гл. Выравнять (во множествѣ).
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Утікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.