Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гружати
груждель
гружляти
груз
груздінь
груздь
грузило
грузити
грузнути
грузота
грузь
грузький
грузько
грузявина
грук
грукучий
грумічати
грумотіти
грун
грундзювати
грунт
грунтівка
грунтовище
гручати
груша
грушевий
грушевина
грушечка
грушина
грушиця
грушівка
грушка
грушковий
грушшя
грущаник
грущанка
грущина
груяти
грюзь
грюк I
грюк II
грюкало
грюкання
грюкати
грюкнути
грюкнява
грюконути
грюкотати
грюкотнеча
грюкотнява
гряд
гряда
грядина
гряділь
грядка
грядовий
грязиво
грязити
грязота
грязь
грязький
грязько
грязюка
грязя
гряк!
грякати
грякнути
гряна
гряний
гряниця
гряничитися
гряничка
гряничний
грянишний
грянути
грянчастий
грянь
грясти
грястиця
гряхотіти
гу!
губа
губань
губаня
губатий
губеня
губерець
губернатор
губернаторський
губерня
губерський
губити
губитися
губище
губка
губокопилка
губонька
губочка
губрій
губці
губ'яка
гугнавець
гугнавий
гугнати
гугнивий
гугниво
гугнити
гугнявий 2
гугнявіти
гугняво
гуготіти
гугуп
гудак
гудж
гуджа
гудзь
гудзь I
гудзя
гудимець
гудина
Бризястий, -а, -е. Черный съ бѣлыми полосами. Бризяста корова. Вх. Лем. 394.
Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859.
Горі́лка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки — нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горі́лонька, горі́лочка. Грин. ІІІ. 681.
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Заморо́чити, -чу, -чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. Чуб. V. 1207. заморо́чило го́лову. Закружилась голова.  
Картівництво, -ва, с. Картежъ. К. ХП. 20.
Позубитися, -блюся, -бишся, гл. Иззубриться. Шабля позубилась. ЗОЮР. І. 96.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Рахмистиня, -ні, ж. Счетчица. Ном. № 2484.
Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Нас спонсорують: