Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали.
Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
Доні́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Умориться, устать до извѣстной степени, доходиться до утомленія. Оце так донігався, що аж тіло труситься.
Знести, -ся. Cм. зносити, -ся.
Обірвати, -ся. Cм. обривати, -ся.
Перевертати, -та́ю, -єш, сов. в. переверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, переворотить, перевернуть. Той чмелик перевернув крильця, скинув їх, вони попадали, а він полетів. 2) Переворачивать, перевернуть, опрокидывать, опрокинуть. Рибку ловив — човен перевернув, шевчиха зосталася, шевчик утонув. 3) Превращать, превратить. Ціле весілля перевернено ніби у вовкулаки. 4) Превращать, превратить (именов. числа).
Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.