Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гружати
груждель
гружляти
груз
груздінь
груздь
грузило
грузити
грузнути
грузота
грузь
грузький
грузько
грузявина
грук
грукучий
грумічати
грумотіти
грун
грундзювати
грунт
грунтівка
грунтовище
гручати
груша
грушевий
грушевина
грушечка
грушина
грушиця
грушівка
грушка
грушковий
грушшя
грущаник
грущанка
грущина
груяти
грюзь
грюк I
грюк II
грюкало
грюкання
грюкати
грюкнути
грюкнява
грюконути
грюкотати
грюкотнеча
грюкотнява
гряд
гряда
грядина
гряділь
грядка
грядовий
грязиво
грязити
грязота
грязь
грязький
грязько
грязюка
грязя
гряк!
грякати
грякнути
гряна
гряний
гряниця
гряничитися
гряничка
гряничний
грянишний
грянути
грянчастий
грянь
грясти
грястиця
гряхотіти
гу!
губа
губань
губаня
губатий
губеня
губерець
губернатор
губернаторський
губерня
губерський
губити
губитися
губище
губка
губокопилка
губонька
губочка
губрій
губці
губ'яка
гугнавець
гугнавий
гугнати
гугнивий
гугниво
гугнити
гугнявий 2
гугнявіти
гугняво
гуготіти
гугуп
гудак
гудж
гуджа
гудзь
гудзь I
гудзя
гудимець
гудина
Гостря́к, -ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний. Екатер. у. (Залюб.).
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. Вх. Пч. II. 10. 2) Раст. Angelica silvestris. Вх. Пч. І. 8. Cм. Дзенґель.
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Рудч. Ск. І. 97. Замірься, та не вдарь. Ном. № 3810.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Нажа́ти Cм. нажинати.
Невмірака, -ки, ж. Безсмертный; неумирающій. О. 1862. І. 19. Забули й лицарів тих невмірак, що ворогів козацьких дивували, по дев'ять раз із мертвих уставали. К. Дз. 33.
Тертка, -ки, ж. = тертушка. Ум. те́ртечка.
Храмина, -ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299.
Нас спонсорують: