Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Бачний, -а, -е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. ІІІ. 476.. Cм. обачний.
Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Гре́чка, -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.
Гульня́, -ні, ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Ном. № 10911. Без його і гульня не гульня. Шевч. 303. 2) Кутежъ. К. ЧР. 88.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Коропа, -пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. коро́пка.
Музи́цтво, -ва, с. Игра на музыкальномъ инструментѣ. Веселе ремесло музицтво... легким хлібом забавляють. Ном. № 12467.
Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
Половинчастий, -а, -е. Створчатый. Половинчасті черепашки. Черк. у.
Роскотистий, -а, -е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий. 2) Покатый. Роскотисте місце.
Нас спонсорують: