Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Гарбузець, -зця, м. 1) Ум. отъ гарбуз. 2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Заті́рка, -ки, ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. М'яка була затірка, била мене матінка. Лавр. 25. да́ти за́́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! О. 1861. XI. Кух. 20.
Лавровий, -а, -е. Лавровый. Желех.
Наздогі́н, наздогі́нці, нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Ном. № 5265. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці. Ном. № 1190.
Обминути Cм. обминати.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Потайки нар. = потай. Н. Вол. у.
Черепча, -чі, ж. Родъ невода, употребляемаго на Днѣстрѣ. Браун. 11.
Нас спонсорують: