Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. Вас. 157. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. Шейк. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону! Шейк.
Зарі́затися, -жуся, -жешся, гл. Зарѣзаться. Вийшов я з ножем в халяві з броварського лісу, щоб зарізаться. Шевч. 420.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона. Рудч. Ск. II. 145.
Понапікувати, -кую, -єш, гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.  
Понасуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Насунуться, надвинуться (во множествѣ).  
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.
Собача, -чати, с. Щенокъ. Убийте пса, а собачат своєю заріжу. Шевч. Ум. собачатко, собачатонько, собачаточко.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Чередарь, -ря, м. Пастухъ. Угор.
Нас спонсорують: