Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гицлик
гицлювання
гицлювати
гицнути
гич
гича
гичалля
гичаль
гичаля
гичечка
гичина
гичка
гишель
гишечки
гишки
гишпанець
гишпанія
гишпанка
гишпанський
гі I
гі II
гі...
гівно
гівноїд
гіготати
гід
гідний
гідність
гідно
гій
гійво
гійє!
гійкати
гілечка
гілка
гіллюка
гілля I
гілля II
гілляка
гіллястий
гілляченька
гіллячка
гіллячко
гілочка
гілька
гільтяй
гільце
гільцем
гільчастий
гінець
гінкий
гінний
гінно
гінтяй
гінчакуватий
гінчий
гіргонія
гіренький
гіренько
гіржати
гірка
гіркий
гіркість
гірклий
гіркнути
гірко
гіркота
гірло
гірловий
гірний
гірник
гірництво
гірниця 1
гірниця 2
гірничий
гірняк
гірнячка
гірок
гірок 2
гіронька
гірочок
гірошник
гірський
гірчак
гірчати
гірчек
гірчити
гірчиця
гірчичний
гірчишник
гірчійший
гірш
гіршати
гірше
гірший
гірштикатися
гір'я
гість
гісь
гітинка
гія
гіяба
глабкий
глабці
глабчастий
глава
главиця
главосік
глагол
глаголати
глаголіти
глаголь
гладенний
гладжениця
гладити
гладиш
гладишечка
гладишка
гладишник
гладищечка
Ба́бити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.
Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. І. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302.
Біржовик, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Вразький, -а, -е. = вражий. О. 1862. І. 35. Гей ви, ляхове, вразькі синове! Ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте. ЗОЮР. І. 205.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Огонь 2, -ні, ж. = огоня. Борз. у.
Позаїдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: