Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. І. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32.
Дупе́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ дупло. 2) Задній проходь, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. дупе́личко.
Збу́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. збуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться.
Кабащина, -ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай. Стор.
Підмостка, -ки, ж. 1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки. Левиц. Пов. 48. 2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається. Конст. у.
Повештатися, -таюся, -єшся, гл. Пошататься, послоняться. Повештався я тутечки чимало на своєму віку. Стор. II. 130.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Трояк I, -ка, м. 1) Монета въ 1/2 коп. 2) = троячка? Г. Барв. 227. 3) Трехлѣтнее животное. Місяць марець з трояка бика ріг збиває. Ном. № 412.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: