Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відбуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбутися, -будуся, -дешся, гл. Исполняться, исполниться, совершиться, имѣть мѣсто. Весілля відбулося вчора. 2) = збутись. Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання. Левиц. І. 387. 3) = відбути. Брехнею не відбудешся. О. 1862. І. 32.
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Гинчий, гинший, -а, -е = Инший. Оступися, негодяю, в тебе гинша є. Грин. II. 344.
За́жма, за́жмагом, нар. Сколько рука хватитъ, сколько можно захватить рукой (рвать). Вибрали льон зажма. Н. Вол. у. Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав. Н. Вол. у.
Заяло́зитися, -жуся, -вишся, гл. Засалиться.
Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris. Вх. Уг. 242.
Попивкати, -каю, -єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Смоктати, -кчу́, -чеш, гл. 1) Сосать. Смоктав люльку. Стор. МПр. 121. Смоктали їх пявки. 2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала. Щог. В. 78.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Нас спонсорують: