Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вулік, -ка, м. = вулій.
Глушман, -на, м. = глушан = глушко. Одесс. у.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. К. ЧР. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. Ном. № 8747.
Одужання, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло на одужання.
Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Цинамон, -ну, м. Корица. МУЕ. І. 109.  
Нас спонсорують: