Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Левиц. І. 330. Потребно великої праці, щоб зв'язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Левиц. Пов. 279. Байдужість про закони природи. К. ХІІ. 122.
Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Заметуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замять. Писарь гроші громадські узяв, та як громада пристала, він горілки поставив, да так діло й заметушав. Кіевск. у.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста. Н. п.
Накрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. накри́ти, -кри́ю, -єш, гл. 1) Накрывать, накрыть, покрывать, покрыть. Поцілував мертвих в очі, христить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 203. накрив мокрим рядном. Сразу и неожиданно набросился, напалъ на кого-либо, преимущественно словесно. Ном., стр. 68. 2) Обычай: покрывать, покрыть голову новобрачной пли утратившей дѣвство. Cм. покривати. Пішов москаль в Туреччину, Катрусю накрили. Шевч. Вже ж Тетяна не дівочка, вже накрита голівочка. Грин. III. 270.
Понадувати, -ва́ю, -єш, гл. = понадимати.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Прах, -ху, м. Прахъ. Ном. № 10844. Обох земля присипле своїм прахом. К. Іов. 47. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде. АД. І. 129.
Нас спонсорують: