Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма. Шух. І. 181.
Засті́лля, -ля, с. Мѣсто за столомъ. Kolb. І. 109. МУЕ. III. 126. Мнж. 59. Гол. IV. 539. Пусти, пусти, Івасеньку, із застілля, та погляжу я по надвір'ю. Мет. 175. Сидять по застіллю. Мил. 156. Ум. засті́ллячко. Сами сидять по застіллячку. Грин. III. 481.
За́чіси, -сів, м. мн. Прическа. МВ.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Н. п.
Купчик, -ка, м. Ум. отъ купе́ць.
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. МВ. (О. 1862. III. 43).
Перейменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать. Наші хуторі перейменували в село. Стор. II. 102.
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Нас спонсорують: