Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою. К. ХП. 17.
Оприскливо нар. Вспыльчиво.
Подревніти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть. Од морозу огудина подревніла. Лебед. у.
Приліпити, -ся. Cм. приліплювати, -ся.
Примучити Cм. примучувати.
Приторкатися, -каюся, -єшся, сов. в. приторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрагиваться, дотронуться. Простягти руки, приторкнувсь до його. Єв. Л. V. 13. Як задзвонять у дзвін, приторкнись до його рукою, зараз почуєш, що дзвін дріжить. Ком. II. 34. Та хоч покуштуй, та хоч губою приторкнись. МВ. ІІ. 239.
Скоренити Cм. скореняти.
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Н. п.
Фармужити, -жу, -жиш, гл. Махать фармугою. Подольск. г.
Нас спонсорують: