Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитва
гонитель
гонителька
гонительство
гонити
гонитися
гониця
гонишний
гоній
гонінник
гоніння
гонір
гонкий
гонобити
гоном гнати
гонор
гонористий
гонорний
гоноровий
гоноровитий
гонорство
гонорувати
гоноруватися
гонт
гонтарь
гонтовий
гонук
гончак
гончаренко
гончариха
гончарище
гончарівна
гончарний
гончарня
гончаровий
гончарство
гончарський
гончарь
гончарювати
гончий
гонько
гоня
гоняйло
гоп!
гопак
гопати
гопи
гопка
гопкати
гопки
гопцювати
гора
горазд
гораздувати
горальня
горання
горар
горарь
горб
горбака
горбань
горбастий
горбатий
горбатіти
горбик
горбитися
горбоватий
горбовина
горбок
горбочок
горгач
горгонія
горда
горделивий
гордий
гордина
гординець
гординський
гординя
гордити
гордитися
гордівник
гордівниця
гордій
гордість
гордо
гордовать
гордовина
гордовитий
гордовливий
гордорослий
гордощ
гордування
гордувати
гордуватий
гордуватися
гордун
горе
горел
горелі
горен
горенити
горенько
горецвіт
горецтво
гореч
горечко
горзина
гориквіт
гориніж
горихвіст
горицвіт
горище
горі
горівка
горідчик
горіжний
горізнач
горій
горійше
Вексель, -ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Калека, -ки, ж. Налимъ. Желех.
Кирдик, -ка, м. Ум. отъ ки́рд. 1) Небольшая часть овечьяго стада. Мнж. 184. 2) Стадо котныхъ овецъ. Мнж. 184.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
На́рівні нар. Наравнѣ.
Повикорінювати, -нюю, -єш, гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.
Програвати, -граю, -єш, сов. в. програти, -граю, -єш, гл. Проигрывать, проиграть. Або виграв, або програв. Ном. № 4273. Програв чумак вози й воли в кості. Чуб. V. 1039. 2) Играть, проиграть на музыкальномъ инструментѣ. У військову суремку добре грає-програває. АД. І. 258.
Содержувати, -жую, -єш, гл. Соблюдать. Свято більше від усього содержуємо. Г. Барв. 346.
Шварний, -а, -е. = моторний. Желех. Варуй же ся, шварне дівча, з чорними бровами. Гол.
Нас спонсорують: