Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитва
гонитель
гонителька
гонительство
гонити
гонитися
гониця
гонишний
гоній
гонінник
гоніння
гонір
гонкий
гонобити
гоном гнати
гонор
гонористий
гонорний
гоноровий
гоноровитий
гонорство
гонорувати
гоноруватися
гонт
гонтарь
гонтовий
гонук
гончак
гончаренко
гончариха
гончарище
гончарівна
гончарний
гончарня
гончаровий
гончарство
гончарський
гончарь
гончарювати
гончий
гонько
гоня
гоняйло
гоп!
гопак
гопати
гопи
гопка
гопкати
гопки
гопцювати
гора
горазд
гораздувати
горальня
горання
горар
горарь
горб
горбака
горбань
горбастий
горбатий
горбатіти
горбик
горбитися
горбоватий
горбовина
горбок
горбочок
горгач
горгонія
горда
горделивий
гордий
гордина
гординець
гординський
гординя
гордити
гордитися
гордівник
гордівниця
гордій
гордість
гордо
гордовать
гордовина
гордовитий
гордовливий
гордорослий
гордощ
гордування
гордувати
гордуватий
гордуватися
гордун
горе
горел
горелі
горен
горенити
горенько
горецвіт
горецтво
гореч
горечко
горзина
гориквіт
гориніж
горихвіст
горицвіт
горище
горі
горівка
горідчик
горіжний
горізнач
горій
горійше
Красуватися, -суюся, -єшся, гл. 1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Шевч. 219. Чесна дівка красується косою. Кв. Весело йому, легенько і світ йому красується. МВ. 2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується. Ном. № 10163.
Олійниківна, -ни, ж. Дочь олійника.
Осе нар. = оце. Осе ж і я, що хорошее ім'я. Ном. № 2525.
Пообтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и обтрусити, но во множествѣ.
Прителепкуватий, -а, -е. Придурковатый, глуповатый. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий? Чуб. V. 176.
Розмотувати, -тую, -єш, сов. в. розмота́ти, -та́ю, -єш, гл. Разматывать, размотать.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.
Тратитися, -чуся, -тишся, гл. Тратиться.
Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Шевч. 19. Чеше, як мачуха. Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Мир. Пов. І. 144. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Меч-самобієць чесав уже його військо. Грин. І. 187.