Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитва
гонитель
гонителька
гонительство
гонити
гонитися
гониця
гонишний
гоній
гонінник
гоніння
гонір
гонкий
гонобити
гоном гнати
гонор
гонористий
гонорний
гоноровий
гоноровитий
гонорство
гонорувати
гоноруватися
гонт
гонтарь
гонтовий
гонук
гончак
гончаренко
гончариха
гончарище
гончарівна
гончарний
гончарня
гончаровий
гончарство
гончарський
гончарь
гончарювати
гончий
гонько
гоня
гоняйло
гоп!
гопак
гопати
гопи
гопка
гопкати
гопки
гопцювати
гора
горазд
гораздувати
горальня
горання
горар
горарь
горб
горбака
горбань
горбастий
горбатий
горбатіти
горбик
горбитися
горбоватий
горбовина
горбок
горбочок
горгач
горгонія
горда
горделивий
гордий
гордина
гординець
гординський
гординя
гордити
гордитися
гордівник
гордівниця
гордій
гордість
гордо
гордовать
гордовина
гордовитий
гордовливий
гордорослий
гордощ
гордування
гордувати
гордуватий
гордуватися
гордун
горе
горел
горелі
горен
горенити
горенько
горецвіт
горецтво
гореч
горечко
горзина
гориквіт
гориніж
горихвіст
горицвіт
горище
горі
горівка
горідчик
горіжний
горізнач
горій
горійше
Глипати, -паю, -єш, гл. = лупати. Галиц. Угор. За обід посядемо, — так і глипа на всіх, як хто ложку до рота несе. Г. Барв. 93.
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Забо́рка, -ки, ж. під забо́рку (пошитий). О шубѣ: съ нѣсколькими складками сзади у таліи. КС. 1893. XII. 447.
Зажи́рливість, -вости, ж. 1) Прожорливость. 2) Любостяжательность, алчность. Нехай його Бог судить за його зажирливість. Г. Барв. 468.
Закарлю́ка, -ки, ж. Крючекъ, загибъ. Ум. закарлючка. О. 1862. І. 79.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол. у. Харченкови десятини були вже запорані. Г. Барв. 347. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути. Зміев. у.
Крась, -сі, ж. = крас. Вх. Лем. 428.
Наві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла. Н. п. О. 1862. VI. 62.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Стуг, -га, м. Костеръ. Левч. 60.
Нас спонсорують: