Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитва
гонитель
гонителька
гонительство
гонити
гонитися
гониця
гонишний
гоній
гонінник
гоніння
гонір
гонкий
гонобити
гоном гнати
гонор
гонористий
гонорний
гоноровий
гоноровитий
гонорство
гонорувати
гоноруватися
гонт
гонтарь
гонтовий
гонук
гончак
гончаренко
гончариха
гончарище
гончарівна
гончарний
гончарня
гончаровий
гончарство
гончарський
гончарь
гончарювати
гончий
гонько
гоня
гоняйло
гоп!
гопак
гопати
гопи
гопка
гопкати
гопки
гопцювати
гора
горазд
гораздувати
горальня
горання
горар
горарь
горб
горбака
горбань
горбастий
горбатий
горбатіти
горбик
горбитися
горбоватий
горбовина
горбок
горбочок
горгач
горгонія
горда
горделивий
гордий
гордина
гординець
гординський
гординя
гордити
гордитися
гордівник
гордівниця
гордій
гордість
гордо
гордовать
гордовина
гордовитий
гордовливий
гордорослий
гордощ
гордування
гордувати
гордуватий
гордуватися
гордун
горе
горел
горелі
горен
горенити
горенько
горецвіт
горецтво
гореч
горечко
горзина
гориквіт
гориніж
горихвіст
горицвіт
горище
горі
горівка
горідчик
горіжний
горізнач
горій
горійше
Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Відбігти Cм. відбігати.
Віджухаритися, -рюся, -ришся, гл. Отдѣлаться. Насилу віджухарився від десятника.
Кролячий, -а, -е. Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі. Мир. Пов. II. 50.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.
Рєзка, -ки, ж. Родъ гуцульской орнаментики при украшеніи одежды, въ рѣзьбѣ. Шух. І. 128, 303.
Розляпувати, -пую, -єш, сов. в. розляпати, -паю, -єш, гл. 1) Разбрызгивать, разбрызгать, расплескать. 2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Чоботонько, -ка, м. Ум. отъ чобіт.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida. Вх. Пч. II. 32.
Нас спонсорують: