Вивірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вивертітися, -чуся, -тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего. Кв. (Желех.).

Вигнати, -ся. Cм. виганяти, -ся.

Заколиса́ти Cм. заколисувати.

Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.

Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.

Ночник, -ка́, м. 1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9. 2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578. 3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. Cм. нічник.

Пересічка, -ки, ж. Перегородка. Нѣжин. у.

Подавати, -даю́, -є́ш, сов. в. подати, -дам, -даси, гл. 1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Ном. № 13. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Подай, мила, свою білу ручку. Мет. 261. 2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. Йому подам на суд увесь мій побит. К. Іов. 27. Він подавав кожному в руку. Рудч. Ск. І. 67. Подавав серпи їм золотії. АД. І. 81. Подати милостиню. Кв. На церкву подав. Г. Барв. 208. — до рук. Вручать, вручить. — звістку. Извѣщать, извѣстить. Левиц. І. 57. Мил. 217. — рушники. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. 3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на поталу — Cм. глум, потала. 4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. О. 1862. IX. 111. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. О. 1861. IV. 96. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавали, та ніким подать. Мил. 182. подати мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному. ЗОЮР. І. 6. 5) — голос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос. 6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає. Зміев. у. 7) Подало му. О больномъ: ему лучше. Угор.

Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).

Привертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться къ чему, склоняться, склониться въ чему. Береза росте, розростається, лист до листонька привертається. Гол. І. 187. 2) Возвращаться, возвратиться. Нехай додому не вертається. Як же вона привернеться, то-то ж вона лиха набереться. Грин. III. 304. 3) Склоняться, склониться къ чему, кому, чувствовать, почувствовать склонность, влеченіе. Чуб. V. 549. Не привертається і не пригортається моє серце до його. Грин. III. 329.