Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. Могил. у.
Заве́штатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Засуетиться. Вона завешталась по хаті, — дивлюсь, несе й черв'яка заморити. 2) Начать шляться. Парубок сидів удома, а це завештався по містах. 3) Засидѣться, загуляться. На току завештався: там молотять та віють. Харьк. У пасіці завештався. Харьк.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
Обабіч нар. По обабіч. Съ обѣихъ сторонъ, съ каждой стороны. На підмурку по краях, саме де гранки сходяться, по обабіч помуровані стовпи — всіх шість пар. Св. Л. 26.
Прогромаджувати, -джую, -єш, сов. в. прогрома́дити, -джу, -диш, гл. Прогребать, прогресть. Прогромадив ямку і заховав кость. О. 1862. V. 84.
Просмикувати, -кую, -єш, сов. в. просмикнути, -ну, -неш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку). МУЕ. III. 153.
Пустизна, -ни, ж. Незаселенная мѣстность. Залюдняли стару пустизну униз Дніпра, Дністра і Бога. К. Хмельн. 20.
Раст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. Шух. І. 22. б) Anemon nemorosa. Вх. Пч. І. 8.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено. Мкр. Г. 4 2.
Нас спонсорують: