Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Го! I меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Грони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Вязаться въ грозди. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Заору́дувати, -дую, -єш, гл. Завладѣть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує. МВ. ІІ. 181.
Каба́к, -ка, м. 1) Тыква. Чуб. І. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. Н. п. піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. Н. П. 352. 2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє. ЗОЮР. І. 207.
Конопляний, -а, -е. Конопляный. Залізний вовк, конопляний хвіст. (Голка). Заг. Ном. № 352.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Репетувати, -ту́ю, -єш, гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. Н. п. Репетує на всю хату. ЗОЮР. II. 34.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Росповсюджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росповсю́дитися, -джуся, -дишся, гл. Распространяться, распространиться.
Нас спонсорують: