Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. Гол. III. 392. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Чуб. V. 102. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр. Шух. І. 237.
Навче́ння, -ня, с. Ученіе. Навчення св. церкви. Левиц. І.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть. Рудч. Ск. І. 76.
Обігріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣть.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Омана, -ни, ж. 1) Обманъ зрѣнія, миражъ, призракъ. 2) Заблужденіе. Журба світу сього і омана брацтва входять і глушать слово. Єв. Мр. IV. 19. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 3) Обманъ, заблужденіе. 4) Раст. Verbascum nigrum. Мил. 35. Cм. оман 2.
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Св. Л. 76. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить. КС. 1882. VIII. 263.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу. Мил. 40.
Нас спонсорують: