Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смрід
смуга
смуганастий
смугарястий
смугастий
смуглявий
смуглястий
смугнастий
смуда
смудитися
смужечка
смужка
смужкатий
смурнути
смута
смутен
смутити
смутитися
смутість
смуткувати
смутливий
смутний
смутність
смутніти
смутно
смуток
смутувати
смух
смушевий
смушок
снага
снадь
снажний
снажно
снастити
снасть
снизька
снити
снитися
снитка
сницарство
сницарський
сницарь
сниця
снище
снівниця
сніг
снігар
снігниця
сніговий
сніговиця
сніговобілий
сніголюб
снігоцвіт
снігур
снігурка
снідальниця
сніданенько
снідання
сніданок
снідати
сніжечок
сніжина
сніжити
сніжний
сніжниця
сніжок
сніз
снізка
сніп
снісарь
сніт
снітий
снітистий
снітитися
снітиця
снітій
сніть
снітяк
сніцарь
сновига
сновигайло
сновигати
сновида
сновидати
сновидний
снодійний
сноза
снозик
снозити
снопик
снопчик
снота
сноток
снувавка
снувавник
снувалка
снувальниця
снувати
снуватися
снуровиці
снядіти
соб!
собака
собакарь
собакуватий
собарний
собацький
собача
собачий
собачиний
собачиця
собачка
собачник
собачня
собі
собір
собічити
собкати
соболевий
Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя). Желех.
Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Змішання, -ня, с. Смѣшеніе.
Кабаковий, -а, -е. Тыквенный.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. Мет. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. Ном. № 10131. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Ном. № 3429. Оце колотить, як чорт лозою. Ном. № 3422. Поснули й ви, що світом колотили. К. НС. 7.
Нака́пати, -ся. Cм. накапувати, -ся.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 473.
Укохати, -хаю, -єш, гл. Полюбить.
Шурнути, -рну, -неш, гл. 1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила. Н. п. 2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері. Св. Л. 196.
Нас спонсорують: