Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солодюсінький
солодючка
солодятко
соложеник
солома
соломаха
соломина
солоней
солонець
солоний
солонина
солонище
солоно
солонувати
солонцювати
солонцюватий
солопити
солопій
солопіти
солотвина
солотрук
солуква
солянка
соляр
солярка
сом
сомець
сомина
сомиряти
сон
соненько
сонечко
соник
сонливий
сонливиці
соннивий
соннивиця
сонний
сонниці
соннота
сонок
сонце
сонців
сончовий
соньки
сонько
сонюга
сонях
соняшний
соняшник
соняшниковий
соняшниця
соняшничина
соняшничиння
соняшно
сопач
сопівка
сопіль
сопільник
сопливий
сопляк
соплякуватий
сопокій
сопочити
сопротивний
сопти
сопун
сопух
сопуха
сорок
сорока
сорокатий
сорокатільник
сороківець
сороківка
сороківчик
сороковий
сороковини
сорококлинці
сороколатий
сороколітній
сорокопуд
сорокоуст
сорокуватий
сорокуля
сорокуш
сором
сороматися
соромити
соромитися
сороміжливий
соромітний
соромітник
соромітниця
сороміцький
соромливий
соромливо
соромляжий
соромлятися
соромно
соромок
соромота
сором'яжливий
соромяжливість
сором'яжливо
сороченька
сороченя
сорочечка
сорочий
сорочин
сорочина
сорочини
сорочка
сорт
сортувати
сосна
сосник
соснина
сосничок
соснівка
Вудок, -дка, м. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Кукурвас, -су, м. = купервас. Драг. 393.
Лічи́лка, -ки, ж. Во время игры въ кузьмірки дѣти становятся рядомъ или въ кружокъ, а одинъ выходить изъ ряда и, указывая пальцемъ на каждаго, начинаетъ считать (лічити), произнося при этомъ по слову изъ особыхъ фразъ, которыя и называются лічилками. На кого упадетъ послѣднее слово, тотъ выходить. Лічилки, як у кузьмерки граються: а) Одіян, другіян, тройцан, царіцан, падан, ладан, сукман, дукман, дівен, дикса. б) Бігла вода з винограду до самого спадку, нема попа, нема дяка, не буде й порядку. Чорненькі боти пішли до роботи в красній китайці... Прикусіте пальці! Ив. 49 — 51.
Напрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Устать отъ глаженія.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Розгадючуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розгадючитися, -чуся, -чишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться подобнымъ змѣямъ. Ціла б то їх колонія завелась там та й розгадючились сучі. О. 1862. V. 45.
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався. Св. Л. 123.
Стіпний, -а, -е. Способный. Стіпний на вигадки. Ном. № 12889. І дурень стіпний кашу їсти. Ном. № 5382.
Харамаркати, -каю, -єш, гл. = хамаркати. Харамаркали дяки. Котл. Ен. ІІІ. 23. Та по-молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркать. Шевч. 246.
Нас спонсорують: