Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику...
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Підпомагати, -га́ю, -єш, сов. в. підпомогти́, -жу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові.
Погибель, -лі, ж.
1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться.
2) зігнутися у три погибелі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ізогнувсь у три погибелі.
Помірниця, -ці, ж. Бочка, въ которую ссыпаютъ зерно мельнику.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами.
Сміюн, -на, м. = смішко = сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ум. сміюнець.
Сходити 1, -джу, -диш, гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. 4) Сходить, спускаться. Сльози її аж на сей світ сходять. 5) Исходить, истекать. Як я по матері журилась! Було слізьми схожу. А вже ж мої карі очі слізоньками сходять. 6) Подходить. Ближче вхожу, — жінок бачу. 7) Уходить. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить.... Вже до воріт, за двір. Сходьте з хати усі, шоб ні одної душечки при мені не було. 7) Выходить, истрачиваться. У його на сі зілля сила грошей сходила. Горілки на їх багато сходить.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача).