Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Качка грявчит.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина.
Змандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Уйти съ мѣста жительства. Гей, Орфію-небораче! Де ти змандрував від нас? (1844). 40.3.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там.
Пересувати, -ваю, -єш, сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть.
Подзвінний, -а, -е. Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень що-дня.
Понаганяти, -ня́ю, -єш, гл. Нагнать, пригнать, согнать. Коней понаганяли.
Принуждатися, -даюся, -єшся, гл. Одолжаться у кого, обращаться въ нуждѣ. Хто їх зна, як вони жили; вони до мене нічим не принуждались, а я їх не богарадив; не було так, щоб вони запрошували про що, і не знаю я про них.
Споганити, -ся. Cм. споганювати, -ся.
Схлипнути Cм. схлипувати.