Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солодюсінький
солодючка
солодятко
соложеник
солома
соломаха
соломина
солоней
солонець
солоний
солонина
солонище
солоно
солонувати
солонцювати
солонцюватий
солопити
солопій
солопіти
солотвина
солотрук
солуква
солянка
соляр
солярка
сом
сомець
сомина
сомиряти
сон
соненько
сонечко
соник
сонливий
сонливиці
соннивий
соннивиця
сонний
сонниці
соннота
сонок
сонце
сонців
сончовий
соньки
сонько
сонюга
сонях
соняшний
соняшник
соняшниковий
соняшниця
соняшничина
соняшничиння
соняшно
сопач
сопівка
сопіль
сопільник
сопливий
сопляк
соплякуватий
сопокій
сопочити
сопротивний
сопти
сопун
сопух
сопуха
сорок
сорока
сорокатий
сорокатільник
сороківець
сороківка
сороківчик
сороковий
сороковини
сорококлинці
сороколатий
сороколітній
сорокопуд
сорокоуст
сорокуватий
сорокуля
сорокуш
сором
сороматися
соромити
соромитися
сороміжливий
соромітний
соромітник
соромітниця
сороміцький
соромливий
соромливо
соромляжий
соромлятися
соромно
соромок
соромота
сором'яжливий
соромяжливість
сором'яжливо
сороченька
сороченя
сорочечка
сорочий
сорочин
сорочина
сорочини
сорочка
сорт
сортувати
сосна
сосник
соснина
сосничок
соснівка
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
З'ї́ди, -дів, м. мн. и з'їдини, -дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ. Чуб. VII. 394.
Півтретя числ. Два съ половиной. Ком. І. 25.
Посіятися, -сіюся, -єшся, гл. 1) Посѣяться, засѣяться. Полем розстелися (ниво), та посійся добрим житом. Шевч. 652. 2) О волосахъ: разсыпаться. Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось. Г. Барв. 115.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.  
Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Халазія, -зії, ж. Трепка, взбучка, потасовка. Зевес не дурно похвалявсь: получит добру халазію він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. ЗОЮР. II. 35. Рикання їх в чагарниках чувати. К. Іов. 63.
Нас спонсорують: