Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

солодюсінький
солодючка
солодятко
соложеник
солома
соломаха
соломина
солоней
солонець
солоний
солонина
солонище
солоно
солонувати
солонцювати
солонцюватий
солопити
солопій
солопіти
солотвина
солотрук
солуква
солянка
соляр
солярка
сом
сомець
сомина
сомиряти
сон
соненько
сонечко
соник
сонливий
сонливиці
соннивий
соннивиця
сонний
сонниці
соннота
сонок
сонце
сонців
сончовий
соньки
сонько
сонюга
сонях
соняшний
соняшник
соняшниковий
соняшниця
соняшничина
соняшничиння
соняшно
сопач
сопівка
сопіль
сопільник
сопливий
сопляк
соплякуватий
сопокій
сопочити
сопротивний
сопти
сопун
сопух
сопуха
сорок
сорока
сорокатий
сорокатільник
сороківець
сороківка
сороківчик
сороковий
сороковини
сорококлинці
сороколатий
сороколітній
сорокопуд
сорокоуст
сорокуватий
сорокуля
сорокуш
сором
сороматися
соромити
соромитися
сороміжливий
соромітний
соромітник
соромітниця
сороміцький
соромливий
соромливо
соромляжий
соромлятися
соромно
соромок
соромота
сором'яжливий
соромяжливість
сором'яжливо
сороченька
сороченя
сорочечка
сорочий
сорочин
сорочина
сорочини
сорочка
сорт
сортувати
сосна
сосник
соснина
сосничок
соснівка
Белбас, -са, м. = бельбас.
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Виплітка, -ки, ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.
В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку. Ном. № 7188.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Шевч. 175.
Навперемі́нкунар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ. МВ. І. 22.
Послід, -ду, м. 1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II. 151. 2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці. Ном. № 2998. 3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу. Левиц. І. 4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді. Федьк.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Нас спонсорують: