Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверб'ячка
сверготіти
свердан
свердел
свердельце
свердельчик
свердлик
свердлити
свердло
сверщок
свещенька
свид
свидина
свидний
свидовий
свидовитий
свидуватий
свижка
свинарик
свинарія
свинарка
свинарник
свинарня
свинарча
свинарчук
свинарь
свинарювати
свинець
свиний
свинина
свининець
свинка
свиногриз
свиноїзд
свинопас
свинория
свинота
свиночка
свинуватий
свинушник
свинюх
свинюха
свинюшник
свиня
свиняк
свиняка
свинятник
свинячий
свинячка
свирілка
свиріпа
свиріпиця
свиріп'яний
свирка
свирковий
свислі
свиснути
свиснява
свисовути
свист
свистання
свистати
свистик
свистілка
свистіння
свистіти
свистовач
свистун
свистуха
свистюля
свита
свитина
свитка
свитник
свитянка
свищ
свищик
свідер
свідка
свідкування
свідкувати
свідок
свідомий
свідомість
свідомо
свідчення
свідчив
свідчити
свідчитися
свідчиця
свіжий
свіжина
свіжити
свіжість
свіжіти
свіжо
свій
свійський
свінути
свінутися
свіргун
свірка
свірло
свірні
свістонька
свість
світ
світання
світати
світач
світилень
світилка
світило
світильник
світити
світитися
світич
світка
світлач
світленько
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Забороня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. заборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Защищаться, защититься. Вкривали отаманів курінь і свої халабудки, щоб заборонитися від дощу. Стор. МПр. 129. 2) Быть запрещаему, быть запрещенну.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382.
Ільняний, -а, -е. = лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Отоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. отопи́тися, -плюся, -пишся, гл. Отапливать, отопить свое жилье. Отопитись нічим. Г. Барв. 448. Треба і отопитись, і одягтись, і прогодуватись. Г. Барв. 98.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Рамаття, -тя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. шрубо́к.
Нас спонсорують: