Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверб'ячка
сверготіти
свердан
свердел
свердельце
свердельчик
свердлик
свердлити
свердло
сверщок
свещенька
свид
свидина
свидний
свидовий
свидовитий
свидуватий
свижка
свинарик
свинарія
свинарка
свинарник
свинарня
свинарча
свинарчук
свинарь
свинарювати
свинець
свиний
свинина
свининець
свинка
свиногриз
свиноїзд
свинопас
свинория
свинота
свиночка
свинуватий
свинушник
свинюх
свинюха
свинюшник
свиня
свиняк
свиняка
свинятник
свинячий
свинячка
свирілка
свиріпа
свиріпиця
свиріп'яний
свирка
свирковий
свислі
свиснути
свиснява
свисовути
свист
свистання
свистати
свистик
свистілка
свистіння
свистіти
свистовач
свистун
свистуха
свистюля
свита
свитина
свитка
свитник
свитянка
свищ
свищик
свідер
свідка
свідкування
свідкувати
свідок
свідомий
свідомість
свідомо
свідчення
свідчив
свідчити
свідчитися
свідчиця
свіжий
свіжина
свіжити
свіжість
свіжіти
свіжо
свій
свійський
свінути
свінутися
свіргун
свірка
свірло
свірні
свістонька
свість
світ
світання
світати
світач
світилень
світилка
світило
світильник
світити
світитися
світич
світка
світлач
світленько
Базувір, -ра, м. = бузувір. Шейк. Недовірки, базувіри. Черниг. у.
Блищак, -ка, м. Свѣтлякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Пч. II. 27. (Шейк.).
Дусеня́, -ня́ти, дусеня́тко, дусеня́точко, -ка, с. Ум. отъ дуся.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Стор. МПр. 52. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її. Мир. Пов. І. 139.
Лушня́, -ні, ж. Кривой кусокъ дерева, верхнимъ концемъ упирающійся въ верхнюю связь телѣги, а нижнимъ надѣвающійся на ось, чѣмъ поддерживается полудрабок. Чуб. VII. 403. Рудч. Чп. 250. Cм. лучня.
Обсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обсмикатися, -каюся, -єшся и обсми́чуся, -чешся, одн. в. обсмикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обдергиваться, обдернуться, оправиться. Панночка вертілась та обсмикувалась, як пташка. Левиц. І. 235.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая. Чуб. V. 802.
Нас спонсорують: