Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверб'ячка
сверготіти
свердан
свердел
свердельце
свердельчик
свердлик
свердлити
свердло
сверщок
свещенька
свид
свидина
свидний
свидовий
свидовитий
свидуватий
свижка
свинарик
свинарія
свинарка
свинарник
свинарня
свинарча
свинарчук
свинарь
свинарювати
свинець
свиний
свинина
свининець
свинка
свиногриз
свиноїзд
свинопас
свинория
свинота
свиночка
свинуватий
свинушник
свинюх
свинюха
свинюшник
свиня
свиняк
свиняка
свинятник
свинячий
свинячка
свирілка
свиріпа
свиріпиця
свиріп'яний
свирка
свирковий
свислі
свиснути
свиснява
свисовути
свист
свистання
свистати
свистик
свистілка
свистіння
свистіти
свистовач
свистун
свистуха
свистюля
свита
свитина
свитка
свитник
свитянка
свищ
свищик
свідер
свідка
свідкування
свідкувати
свідок
свідомий
свідомість
свідомо
свідчення
свідчив
свідчити
свідчитися
свідчиця
свіжий
свіжина
свіжити
свіжість
свіжіти
свіжо
свій
свійський
свінути
свінутися
свіргун
свірка
свірло
свірні
свістонька
свість
світ
світання
світати
світач
світилень
світилка
світило
світильник
світити
світитися
світич
світка
світлач
світленько
Бігці нар. = бігцем. В бігці бічи. Быстро бѣжать. Желех.
Дрисли́виці, -виць, ж. мн. = дрисля. На твого сина плаксивиці, дрисливиці.... і вся нечистота, а на мою дочку чистота, красота зо всіх сторон. Чуб. І. 118.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Зацвісти́ Cм. зацвітати.
Лідни́ця, -ці, ж. Ледникъ. Та піди, хлопче, до лідниці та уточи меду. О. 1862. IX. 4.
Надкра́ювати, -ра́юю, -єш, сов. в. надкра́яти, -ра́ю, -єш и надкро́ювати, -ро́юю, -юєш, сов. в. надкро́їти, -рою, -їш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать, урѣзывать, урѣзать, укорачивать, укоротить. Як би ви мені трошки надкроїли чумарчину оцю, а то дуже довга. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Ном. № 101. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся. Н. п.
Погрожування, -ня, с. Угрозы. Мужицька мова... піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. К. ХП. 129.
Родзинковий, -а, -е. Изюмный.
Шарпун, -на, м. ? Шарпони мене, Боже, своїм шарпуном на мене, на жінку і на моїх діток. Лохв. у.
Нас спонсорують: