Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сверб'ячка
сверготіти
свердан
свердел
свердельце
свердельчик
свердлик
свердлити
свердло
сверщок
свещенька
свид
свидина
свидний
свидовий
свидовитий
свидуватий
свижка
свинарик
свинарія
свинарка
свинарник
свинарня
свинарча
свинарчук
свинарь
свинарювати
свинець
свиний
свинина
свининець
свинка
свиногриз
свиноїзд
свинопас
свинория
свинота
свиночка
свинуватий
свинушник
свинюх
свинюха
свинюшник
свиня
свиняк
свиняка
свинятник
свинячий
свинячка
свирілка
свиріпа
свиріпиця
свиріп'яний
свирка
свирковий
свислі
свиснути
свиснява
свисовути
свист
свистання
свистати
свистик
свистілка
свистіння
свистіти
свистовач
свистун
свистуха
свистюля
свита
свитина
свитка
свитник
свитянка
свищ
свищик
свідер
свідка
свідкування
свідкувати
свідок
свідомий
свідомість
свідомо
свідчення
свідчив
свідчити
свідчитися
свідчиця
свіжий
свіжина
свіжити
свіжість
свіжіти
свіжо
свій
свійський
свінути
свінутися
свіргун
свірка
свірло
свірні
свістонька
свість
світ
світання
світати
світач
світилень
світилка
світило
світильник
світити
світитися
світич
світка
світлач
світленько
Безвиходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Вигукнути Cм. вигукувати.
Винуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обвиняться. Шух. І. 189.
Витуплювати, -плюю, -єш, сов. в. витупити, -плю, -пиш, гл. Тупить, иступить.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. Уман. у.; замереть.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ. Желех.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Т пред. = д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Гол. IV. 33. Надійшов же. т ній батенько її. Гол. IV. 90.
Уселякий, -а, -е. Всяческій, различный. На щастя вселяке май серце однаке. Ном. № 1708.
Нас спонсорують: