Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сипання
сипати
сипатися
сипець
сипкий
сипляти
сипнути
сипонути
сипучка
сир
сирвасер
сирватка
сирено
сирець
сирий
сириця
сиричина
сиричуватий
сирівець
сирівочка
сирісінький
сирість
сиріти
сирітка
сирітство
сирітський
сирник
сирно
сирняк
сирняччя
сироватень
сироватка
сироватчаний
сировець
сировий
сировиця
сировоїдка
сиродій
сироїд
сироїдка
сироїжечка
сироїжка
сирота
сиротень
сиротина
сиротинський
сиротити
сиротіти
сиротовина
сиротувати
сиротюк
сиротя
сирохман
сирохманя
сируватий
сиряк
сирян
сиряник
сиряно
сиряччя
сисавка
сисак
сисати
сисун
сисунча
сисюрка
сита
ситарь
ситечко
ситий
ситити
ситиця
ситінка
ситний
ситник
ситність
ситняг
сито I
сито II
ситощі
ситце
ситчати
сить
ситячий
сич
сичавиця
сичавіти
сичання
сичати
сичик
сичівник
сияти
сі
сібір
сібірка
сібірний
сібірник
сів
сіва
сівак
сівалка
сівати
сівач
сівачка
сівба
сівбина
сівбиця
сівер
сіверко
сіверний
сівкий
сівок
сідавка
сідак
сідалка
сідало
сідання
сідати
сідатися
сідач
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Замо́р'Я, -р'я, с. Земля за моремъ, заморскій край. Федьк.
Наві́шки нар. = навіжки. Ном. № 39.05.
Наскарблятися, -ля́юся, -єшся, гл. Пріобрѣтать деньги, наживаться. Корчми жиди взяли, порон теж у їх руках, — наскарбляються вражі жиди. Канев. у.
Обміняння, -ня, с. Обмѣнъ. Пав'яний вінець до вінчання, срібний перстінь до обміняних. Гол. IV. 548.
Повхатий, -а, -е. = волохатий. Волосистый. Вх. Лем. 457.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Тайний, -а, -е. = таємний. Мил. 218. У свої тенета тайні ногою попали. К. Псал. 18.
Нас спонсорують: