Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супочивок
супочити
супроти
супротивець
супротивитися
супротивний
супротивник
супротивниця
супруга
супружник
супрутній
супряга
супрягач
супрягачка
супряжич
супряжник
супшен
суп'ятитися
сурганити
сурганитися
сурдут
суреля
суремка
суржик
суріпиця
сурма
сурмач
сурмити
сурмовий
суровий
суропиця
сусак
сусел
сусід
сусіда
сусідин
сусідитися
сусідка
сусідній
сусідонька
сусідство
сусідський
сусідчин
сусік
сусіль!
сусічниця
суслик
суспиця
суспіль
суспільний
суспільність
сустав
сустанція
сутана
сутемний
сутемрява
сутемрявий
сутеніти
сутий
сутихти
сутісок
сутки 1
сутки 2
сутковий
суто
сутозлотий
сутозолотий
суточки
сутугуватий
сутужний
сутужно
сутяжно
сухарець
сухарик
сухарина
сухарниця
сухарчик
сухарь
сухендувати
сухий
сухівря
сухітка
сухітник
сухішати
сухо
суховень
суховерх
суховерхий
суховершки
суховеря
суховила
суховій 2
суховітриця
суходіл
суходілля
суходревник
сухоземля
сухозлітка
сухозлотий
сухозлотиця
сухоліс
сухоліття
сухомельщина
сухопарний
сухоперка
сухоперки
сухоперний
сухоребрий
сухоребрик
сухоребриця
сухорлявець
сухорлявий
сухорлявість
сухорогий
сухорукий
сухостій
сухота
сухуватий
суціга
суцільний
Головокрут, -ту, м. 1) Головокруженіе. Харьк. 2) Раст. Hilichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. I. 124.
Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Закриві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Стать хромымъ. Черк. у.
Заорандарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать быть арендаторомъ. Ще Богу дяка, що голова держить: усе таки й нам зваляє трохи з нашого плеса поживитись; а вже як би жид заорандарював, то нашим бідолахам і у велике свято не прийшлось би покуштувати тієї риби. О. 1861. XI. 114.
Здоро́вля, -ля, с. = здоров'я. А як молодий, хороший на вроду, — щоби йому Бог здоровля дав. Чуб. V. 12.
Котелка, -ки, ж. Окалина мѣди, получаемая при выдѣлкѣ мѣдныхъ котловъ. Вас. 182.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Перестаркуватий, -а, -е. Пересварившійся.
Попорватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться много. Що вона попоплакали, що попорвалась так годів зо три або й з чотирі. Г. Барв. 112.
Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Вх. Зн. 54. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Гн. II. 240. Відро було залізне та й потало у криницю. Н. Вол. у. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. Гол. І. 289. У синє море сонце вже потало. Федьк.
Нас спонсорують: