Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він.
Капканистий, -а, -е. Испещренный крапинками.
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. У Ranunculus acris. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть.
Ланц, -ца, м. = ланцюг.
Накриття́, -тя́, с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. 2) Покрывало.
Позгадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (многихъ, о многомъ). Боже, яке давне ми сьогодні позгадували.
Пооблипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (во множествѣ). Сорочки на їх мокрісінькі, так і пооблипали.
Розсоха, -хи, ж. 1) Чаще во мн. ч. розсо́хи. Развилка, развилина, мѣсто, гдѣ что-либо раздвояется, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, мѣсто, гдѣ расходятся ноги, распутье и пр. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Ум. розсішка.
Спідтиха, спідти́шка, нар. Исподтишка. Спідтиха-тиха підкрадешся. Спідтишка мішки рве.