Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смертка
смертний
смертній
смертно
смертобойці
смертонька
смертушки
смерть
смертяний
сметана
сметанка
сметанник
сметануватий
смиґа
смик I
смик! II
смикати
смикатися
смикове
смиконути
смиренний
смиренник
смиренниця
смирити
смирна
смирний
смирність
смирніти
смирнішати
смирно
смирнота
смиряти
смирятися
смичай
смичка
смичок
смівка
сміїни
сміливий
сміливісінько
сміливість
сміливо
смілий
смілість
смілішати
смілка
смілко
сміло
смільний
сміти
смітина
смітити
смітний
смітник
смітниця
сміттюга
сміття
сміть
смітюх
сміх
сміховалець
сміхованець
сміховина
сміховинний
сміховище
сміхота
сміхотня
сміхун
смішити
смішитися
смішки
смішко
смішком
смішливий
смішний
смішно
смішок
сміюн
сміюнець
сміюха
сміятися
сміятоньки
смовдирь
смовдь
смок
смоківниця
смоктання
смоктати
смоктонути
смола
смолавець
смолавий
смолавка
смолити
смолі
смолівка
смолкий
смоловий
смолоза
смолоскип
смолька
смольний
смоляний
смоляник
смолянка
смоляр
сморж
сморід
смородина
смородливий
смородливість
смородок
смородь
смородяний
сморч
сморчок
сморщик
сморщина
сморщок
смотріти
Гетьманський, -а, -е. Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Шевч. 573. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське. МВ. І. 152.
Допані́ти, -ні́ю, -єш, гл.до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что..., стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. О. 1862. У. 47.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Заміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.
Невладущий, -а, -е. Безсильный, безпомощный. З купелі саджали в купіль, як малу дитину, полумертву, невладущу, нетямну людину. K. МБ. XI. 146.
Недуга, -ги, ж. Болѣзнь, недугъ. Не смерть страшна, а недуга. Ном. № 8154. у недузі лежати. Быть, лежать больной. Там Маруся в недузі лежала. Грин. III. 234. Я аж два дні пролежала в недузі. Г. Барв. 299.
Оживити, -ва́ю, -єш, сов. в. ожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. Стор. МПр. 22. І оживе добра слава, слава України. Шевч.
Подвоїтися, -двоюся, -їшся, гл. 1) Раздвоиться. 2) Противорѣчить самому себѣ. Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив. Новомоск. у.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Хитіт, -хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Уман. у. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти. Лебед. у.
Нас спонсорують: