Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смертка
смертний
смертній
смертно
смертобойці
смертонька
смертушки
смерть
смертяний
сметана
сметанка
сметанник
сметануватий
смиґа
смик I
смик! II
смикати
смикатися
смикове
смиконути
смиренний
смиренник
смиренниця
смирити
смирна
смирний
смирність
смирніти
смирнішати
смирно
смирнота
смиряти
смирятися
смичай
смичка
смичок
смівка
сміїни
сміливий
сміливісінько
сміливість
сміливо
смілий
смілість
смілішати
смілка
смілко
сміло
смільний
сміти
смітина
смітити
смітний
смітник
смітниця
сміттюга
сміття
сміть
смітюх
сміх
сміховалець
сміхованець
сміховина
сміховинний
сміховище
сміхота
сміхотня
сміхун
смішити
смішитися
смішки
смішко
смішком
смішливий
смішний
смішно
смішок
сміюн
сміюнець
сміюха
сміятися
сміятоньки
смовдирь
смовдь
смок
смоківниця
смоктання
смоктати
смоктонути
смола
смолавець
смолавий
смолавка
смолити
смолі
смолівка
смолкий
смоловий
смолоза
смолоскип
смолька
смольний
смоляний
смоляник
смолянка
смоляр
сморж
сморід
смородина
смородливий
смородливість
смородок
смородь
смородяний
сморч
сморчок
сморщик
сморщина
сморщок
смотріти
Бренькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
Гаспедів, -дова, -ве, гаспедовий, -а, -е, гаспедський, -а, -е и гаспидовий, гаспидський 1) Аспидскій, относящійся къ ядовитому змѣю. 2) Бранное: дьявольскій, бѣсовскій. Чого вже не роблю з тими гаспедовими схизматиками. Стор. МПр. 80. Гаспидський сину! Ном. № 3558. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Грин. III. 180. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив. Н. п.
Наддністря́нець, -нця, м. Житель Приднѣстровья. Желех.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Перепела, -ли, ж. Перепелка. Зажурилась да й перепела: «Де б я собі гніздочко звила?» Гол. IV. 536.  
Прополювати, -люю, -єш, сов. в. прополо́ти, -лю́, -леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю. Чуб. V. 275.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно! Мир. Пов. II. 85.
Нас спонсорують: