Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смертка
смертний
смертній
смертно
смертобойці
смертонька
смертушки
смерть
смертяний
сметана
сметанка
сметанник
сметануватий
смиґа
смик I
смик! II
смикати
смикатися
смикове
смиконути
смиренний
смиренник
смиренниця
смирити
смирна
смирний
смирність
смирніти
смирнішати
смирно
смирнота
смиряти
смирятися
смичай
смичка
смичок
смівка
сміїни
сміливий
сміливісінько
сміливість
сміливо
смілий
смілість
смілішати
смілка
смілко
сміло
смільний
сміти
смітина
смітити
смітний
смітник
смітниця
сміттюга
сміття
сміть
смітюх
сміх
сміховалець
сміхованець
сміховина
сміховинний
сміховище
сміхота
сміхотня
сміхун
смішити
смішитися
смішки
смішко
смішком
смішливий
смішний
смішно
смішок
сміюн
сміюнець
сміюха
сміятися
сміятоньки
смовдирь
смовдь
смок
смоківниця
смоктання
смоктати
смоктонути
смола
смолавець
смолавий
смолавка
смолити
смолі
смолівка
смолкий
смоловий
смолоза
смолоскип
смолька
смольний
смоляний
смоляник
смолянка
смоляр
сморж
сморід
смородина
смородливий
смородливість
смородок
смородь
смородяний
сморч
сморчок
сморщик
сморщина
сморщок
смотріти
Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. ІІ. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказкѣ: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Стор. МПр. 106. Загуділи голуби. Чуб.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.
Каторга, -ги, ж. 1) Гребное турецкое судно, галера. АД. І. 91. Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. АД. І. 89. Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі (невольника) шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. АД. І. 94. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі. АД. І. 89. 2) Каторга, каторжныя работы. Живцем на вічну каторгу завдав. Н. п.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Поганкувато нар. Плоховато.
Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Плакать, стонать, простонать. 2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). АД. I. 185. Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Мет. 443. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє. АД. I. 190.
Суховій 2, -вія, м. Сухой вѣтеръ. Борз. у. Херс. Восточный вѣтеръ. Мнж. 148.
Нас спонсорують: