Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати.
1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок.
2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду.
3) Ударить. Бризнула невістку по зубах.
4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость.
Зашива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заши́ти, -шию, -єш, гл. Сам чобіт заший, коли розірвався.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Зотхнув до Бога, далі занімів.
Киселик, -ку, м. Ум. отъ кисіль.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс.
Промарнотравити, -влю, -виш и промарнотратити, -чу, -тиш, гл. Расточить, растратить, промотать. Промарнотратили добро, пропили, прогайнували.
Спірка, -ки, ж. Споръ.
Струтити Cм. стручувати.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости.