Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сосновий
соснонька
сосняк
сосонка
сосоночка
сосунець
сотак
сотати
сотатися
сотворитель
сотворити
сотворіння
сотворяти
сотенний
сотенство
сотенька
сотішати
сотка
сотник
сотниківна
сотниківський
сотникувати
сотницький
сотниченко
сотничка
сотничок
сотня
сотянин
софія
софорок
соха
сохар
сохваляти
сохнути
сохранний
сохранно
сохтівний
сохтувати
сохур
соцький
соцькувати
сочевиця
сочити
сочівонька
сошечка
сошник
сощепитися
соя
сояшний
сояшник
сояшниковий
сояшниця
сояшничина
сояшничиння
сояшно
спад
спадати
спадистий
спадковий
спадок
спадщина
спадь
спакувати
спалати
спалахкотіти
спалахнути
спалий
спалити
спалитися
спаль
спамятати
спамятатися
спанілий
спаніти
спання
спаношитися
спантеличити
спантеличитися
спар
спара
спарити
спаритися
спарний
спарно
спаровляти
спарувати
спаруватися
спас
спасати I
спасати II
спасатися
спасений
спасеник
спасеницький
спасениця
спасибі
спаситель
спасів
спасівка
спасівський
спасіння
спаскудити
спаскудитися
спасовець
спасти
спасти 2
спати
спатися
спатки
спахнути
спахувати
спацера
спацір
спачити
спачитися
спачка
спаш
спашне
спевнити
спека
Буката, -ти, ж. = букат. Въ томъ же значеніи и Ум. букатка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Шевч. 448. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. Осн. 1862. V. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Кв. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Лукаш. 11. Біда докучила. Мет. 66. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Рудч. Ск. І. 79. Также безлично. Чуб. V. 10. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати. Рудч. Ск. II. 92.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. ІІІ. 169.
За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Чуб. VII. 415. Сим. 182. Гол. Од. 54. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Чуб. V. 194. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Ном. № 11181. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Мил. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки. Грин. III. 46.
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю. Ном. № 9891.
Пазушина, -ни, ж. 1) Удареніе на 1-мъ слогѣ. Разрѣзъ пазушный въ сорочкѣ. Гол. Од. 43. 2) Удареніе на 3-мъ слогѣ = пазуха 1. Заложи ручину за пазушину, одірви од серденька злую гадину. Чуб. V. 420.
Промовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать. Бідні невольники хоч добре знали, собі промовчали. Дума.
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. Г. Барв. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику. Славяносерб. у.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
Четверник, -ка́, м. Шлея съ четырьмя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. Cм. трійник, п'ятерик и пр.
Нас спонсорують: