Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Бальзанка, -ки, ж. Жестянка съ горлышкомъ и носкомъ для храненія жидкостей, напр. керосина. Славяносер. у. Cм. балцанка. Ум. бальзаночка.
Вирізнятися, -няюся, -єшся, сов. в. вирізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отличаться, отличиться, разниться отъ другихъ.
Вікняр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 399.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Мазни́ця, -ці, ж. Лагунка (для держанія дегтя). Така біла, як мазниця. Ном. № 2) Презрительное прозвище мужика. Чи ти ж, мазнице, вчився в школі? чи ти ж тямиш далі од свого носа? — А ти, паскудо! Думаєш, як начепив хустку на шию, та почепив гудзя на груди, то вже маєш право глузувати з нас, дражнити нас мазницями! Левиц. Пов. 182. 3) Черная большая барашковая шапка съ суконнымъ дномъ. Подольск. и части Волынск., Люблин. и Сѣдлецк. г. Чуб. VII. 414. Ум. мазничка. Нате і мою мазничку на дьоготь. Чуб. І. 264.
Нако́шувати, -шую, -єш, сов. в. накоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Накашивать, накосить.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Осоружитися, -жуся, -жишся, гл. Опротивѣть, опостылѣть, надоѣсть. Так мені надоїв і осоружився! Котл. МЧ. 481.
Розсуджувати, -джую, -єш, сов. в. розсудити, -джу, -диш, гл. 1) Разсуживать, разсудить, рѣшить. Розсуджує пригнічених по правді. К. Іов. 79. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Ном. № 7445. 2) Разрѣшать, разрѣшить, разгадать. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон. Чуб. V. 775, 3) Разговорами сплетнями разлучать, разлучить. Женихався, з неї не сміявся, — думав — моя буде, — розраяли та розсудили проклятії люде. Чуб. V. 263.
Уцвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить небольшими гвоздиками.
Нас спонсорують: