Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судосити
судоситися
судощати
судський
судук
судучина
судьба
судяк
судящий
сужена
сужений
сук
сука
сукало
суканка
сукати
сукатися
сукенце
сукервиця
суклятий
сукман
сукмана
сукманина
сукманич
сукнарь
сукно
сукня
сукняний
сукнянка
сукняночка
суконний
сукотати
сукрасити
сукроватий
сукроватиця
сукровиця
сукровище
сукрутки
сукуватий
сукупний
сула
сулія
суло
султан
султанич
султанський
султанчик
сум
сума
сумеж
сумеженно
сумежний
сумежник
сумежність
сумежно
сумета
сумир
сумирити
сумирний
сумирно
сумиряти
сумирятися
суміж
суміння
сумісний 2
сумісник
сумісно
суміти
суміш
сумливий
сумлінний
сумлінність
сумлінно
сумління
сумний
сумнитися
сумність
сумно
сумовитий
сумота
сумування
сумувати
сумуватий
сум'яття
сундачитися
сунець
суниці
суничник
сунка
сунути 1
сунути 2
сунутися 1
сунутися 2
суньролов
суперека
суперечатися
суперечити
суперечитися
суперечка
суперечник
супити
супитися
супіскуватий
супісок
суплаття
суплаш
супліка
суплікатор
суплікувати
супокій
супокійний
супонити
супоня
супор
супора
супорка
супорник
супорок
супостат
супостатський
Вартувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. Чуб. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує. О. 1862. IV 104.
Де́сятеро чис. Десять душъ, штукъ. Св. П. І. кн. М. XVIII. 32. У-де́сятеро. Десятерицею, въ десять разъ. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Сніп. 48. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті. ЗОЮР. І. 285.
Криничовина, -ни, ж. Мѣстность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. МВ. ІІ. 98. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця. Левиц. І. 83.
Напередо́вець, -вця, м. Передовой, впереди идущій.
Нізчимний, -а, -е. Безъ всего, безъ приправы. Нізчимний борщ, неначе пійло. Ном. № 12313. Нізчимня страва. Г. Барв. 441.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.  
Прядунка, -ки, ж. = пряха. Лохв. у.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. Мир. Пов. II. 77. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ. Ном. № 1519.
Нас спонсорують: