Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суцільно
суч
сучак
сучасний
сучасник
сучечка
сучий
сучити
сучитися
сучище
сучка
сучок
суччя
суш
суш 2
суша
сушба
сушениці
сушити
сушитися
сушиця
сушко
сушник
сушня
сушняк
сущий
сущик
суягна вівця
суята
суятити
суятитися
суятний
суятник
суятниця
суятрик
схаб
схаменутися
схапати
схарапудитися
схвалитися
схвасувати
схватати
схватити
схватитися
схибити
схибитися
схибнути
схибнутися
схизма
схизмат
схизматський
схилисто
схилити
схилком
схилок
схильний
схильнистий
схильчивий
схилястий
схиляти
схилятися
схиститися
схитнути
схитнутися
схитрувати
схищатися
схід
східень
східець
східний
схіснувати
схлипнути
схлипування
схлипувати
схлюпнути
схлюпнутися
схнути
схов
схова
схованець
схованка
сховати
сховатися
сховач
сховище
сховок
сходини
сходистий
сходити 1
сходити 2
сходитися
сходовий
схожати
схожатися
схождати
схожий
схожість
схолодити
схолонути
схопити
схоплювати
схоплюватися
схоронення
схороняти
схоронятися
схотінка
схотіти
схотітися
схрестити
схрякатися
схудити
схудлий
схуднути
схудобніти
сцати
сцик!
сцикавка
сциклини
сциклиння
сцикун
Бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Видансько нар. Видано. А за город знову 102 — чиж видансько? О. 1862. IV. 108.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають. Федьк. І. 125.
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку. Чуб. V. 983. 3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив. Г. Барв. 470.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. Рудч. Ск. І. 39. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились. К. МБ. X. 15.
Чередільниця, -ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко. ЕЗ. V. 61.
Штудерація, -ції, ж. Искусно, хитро сдѣланная вещь. Їкі він (чорт) штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь. Гн. II. 219.
Нас спонсорують: