Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кадильний
кадильниця
кадина
кадити
кадитися
кадіб
кадіння
кадка
кадний
кадовбина
кадриль
кадуб
кадук
кажан
кажанек
кажнесенький
кажний
кажніненький
кажнісінький
каз
казальниця
казан
казанина
казання
казанок
казань
казарма
казатель
казати
казатися
казенний
казень
казити
казитися
казінка
казіння
казка
казковий
казна
казочка
казус
казусний
казюка
кайдани
кайданиці
кайданки
кайданник
кайдання
кайданочки
кайла
кайлак
кайленя
кайма
кайман
кайора
кайстра
кайстровий
кака
какабат
какарікати
какаріку!
какарішник
какати
каки
кал
калабайка
калабалик
калабаня
калабатина
калабач
калабуха
калаверці
калавур
калавурити
калавурний
калакалуша
каламайка
каламайковий
каламайчатий
каламанка
каламарок
каламарчик
каламарь
каламітний
каламут
каламута
каламутити
каламутитися
каламутний
каландєк
каланиця
каланник
калантарити
калантир
калап
калатайло
калатало
калатати
калач
калачик
калачити
калашник
калашниця
калган
калганівка
калганка
калгановий
калдани
калека
календарь
каленик
калениця
калило
калина
калинина
калинівка
калинка
калинник
калиновий
калинонька
Довжо́к, -жку́, м. Ум. отъ довг.
Куріння, -ня, с. Куреніе (табаку). А аже мені це куріння ввірилося! Геть з хати, усю хату запоганив своїм тютюном! Полт. г.  
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты. Лебед. у.
Нализа́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Нализаться. Чим не наїсися, тим не налижешся. Ном. № 12117.
Перебрати, -ся. Cм. перебірати, -ся.
Піхотина, -ни, м. = піхотинець. Два кінних, третій піший піхотина. АД. І. 332.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Пташачий, -а, -е. Птичій. Хиба пташачого молока нема. Ном. № 1348. Пташаче гніздо. ЕЗ. V. 177.
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: