Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. Ум. бубончик.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ.
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Зяви, -вів, м. мн. = зябра. Cм. зів 2.
Лягти́ Cм. лягати.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл.
1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду).
2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Тади, тадивай, нар. = туди. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы.