Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло
ковадло
ковалдо
коваленко
коваленька
ковалик
ковалисько
ковалиха
ковалів
ковалівна
ковалір
коваль
ковальний
ковальня
ковальство
ковальський
ковальчик
ковальчук
ковалювати
коваляк
кований
кованка
ковання
ковати
ковач
ковбан
ковбанитися
ковбанька
ковбанюга
ковбаня
ковбаса
ковбаситися
ковбаска
ковбасний
ковбасник
ковбасниця
ковбасня
ковбасяник
ковбасянка
ковбатка
ковбах
ковбирь
ковбиця
ковбок
ковбота
ковбур
ковбчик
ковган
ковганка
ковдоба
ковдовбина
ковдра
ковер
коверза
коверзувати
коверцовий
ковзалка
ковзати
ковзатися
ковзелиця
ковзкий
ковзко
ковзун
ковзь!
ковиза
ковизитися
ковизка
ковила
ковінька
ковмір
ковмо
ковнір
ководка
коворот
ковпак
ковтати
ковтки
ковтнути
ковток
ковтонути
ковтрушковий
ковтун
ковть!
ковтьоба
ковтюх
ковтях
ковчег
когут
когутик
когутище
когутій
когутячий
кодаш
кодій
кодільничий
кодкати
кодкодати
кодло
кодловатий
кодола
кодря
коєць
кожа
кожан
кожанець
кожанок
кождий
кождісенький
кождіський
кожен
кожний
кожнісінький
кожнярь
кожом'яка
кожом'яківна
кожом'яцтво
кожом'яцький
кожух
кожухарь
кожушаний
Виколювати, -люю, -єш, сов. в. виколоти, -лю, -леш, гл. 1) Выкалывать, выколоть. Темно, хоч око виколи. Ном. № 586. 2) Колоть, переколоть всѣхъ. Коли б свині роги, то б цілий світ виколола. Ном. № 3827.
Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3892. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. Лебед. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Ном. № 6820. Я парубку ганьби не даю. МВ. ІІ. 125. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині. Шевч. 441.
Засипатися 2, -паюся, -єшся, сов. в. засипатися, -плюся, -лешся, гл. Засыпаться, засыпаться. Нехай мені гарячим піском очі засиплються. МВ. ІІ. 63. Засипалась криниченька золотим піском. Чуб. V. 204.
Звитя́жний, -а, -е. Побѣдный.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Підсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсікти, -січу, -че́ш, гл. Подсѣкать, подсѣчь.
Притяти Cм. притинати.
Розцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Расцѣнить.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Усилувати Cм. усиловувати.
Нас спонсорують: