Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобло
ковадло
ковалдо
коваленко
коваленька
ковалик
ковалисько
ковалиха
ковалів
ковалівна
ковалір
коваль
ковальний
ковальня
ковальство
ковальський
ковальчик
ковальчук
ковалювати
коваляк
кований
кованка
ковання
ковати
ковач
ковбан
ковбанитися
ковбанька
ковбанюга
ковбаня
ковбаса
ковбаситися
ковбаска
ковбасний
ковбасник
ковбасниця
ковбасня
ковбасяник
ковбасянка
ковбатка
ковбах
ковбирь
ковбиця
ковбок
ковбота
ковбур
ковбчик
ковган
ковганка
ковдоба
ковдовбина
ковдра
ковер
коверза
коверзувати
коверцовий
ковзалка
ковзати
ковзатися
ковзелиця
ковзкий
ковзко
ковзун
ковзь!
ковиза
ковизитися
ковизка
ковила
ковінька
ковмір
ковмо
ковнір
ководка
коворот
ковпак
ковтати
ковтки
ковтнути
ковток
ковтонути
ковтрушковий
ковтун
ковть!
ковтьоба
ковтюх
ковтях
ковчег
когут
когутик
когутище
когутій
когутячий
кодаш
кодій
кодільничий
кодкати
кодкодати
кодло
кодловатий
кодола
кодря
коєць
кожа
кожан
кожанець
кожанок
кождий
кождісенький
кождіський
кожен
кожний
кожнісінький
кожнярь
кожом'яка
кожом'яківна
кожом'яцтво
кожом'яцький
кожух
кожухарь
кожушаний
Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Мнясни́ці, -ць, ж. мн. Мясоѣдъ. Ой все пости, та нее пости та будуть м'ясниці. Н. п. Ум. м'ясни́ченьки, мнясни́ченькиЧуб. V. 158.
Плідно нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Псяґа, -ґи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Скавло, -ла Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Твердий, -а, -е. 1) Твердый. 2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. Благословіть дітей своїх твердими руками. Шевч. Щоби він пошукав меду та твердого. Гол. III. 469. Твердий жаль. Гол. Твердий сон. Шейк. 3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Драг. 266. Тверда зіма. Гол. III. 399. Ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль. Гол. IV. 503.
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже. Котл. Ен. VI. 59.  
Нас спонсорують: