Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кубелечко
кубичний
кубка
кублитися
кублище
кубло
кубок
кубоша
кубрак
кубрик
кубушка
кубцем-кубцем
кува!
кувакання
кувакати
кування
кувати
куватися
кувик
куві
кувік
кувікання
кувікати
куга
кугава
кугач
кугик
кугикати
кугина
кугут
куделечка
куделити
куделитися
куделиця
кудель
куделька
кудельний
куделя
кудеревенький
кудеревий
кудерець
кудерний
кудерь
кудерявий
куди
кудикало
кудись
кудівка
куділка
кудкудак!
кудкудакати
кудла
кудлай
кудлати
кудлатий
кудлач
кудля
кудовчати
кудою
кудра
кудрево
кудрий
кудрик
кудрі
кудря
кудрявець
кудрявий
кудрятинка
куєв
кужба
кужбитися
кужделеба
кужелина
кужелити
кужівка
кужівник
кужілець
кужілка
кужіль
кужмарки
кузенька
кузка
кузня
кузоб
кузуб
кузубенька
кузька
кузьком сидіти
кузьмірки
куйнара
куйовда
куйовдити
куйовдитися
кука
кукан
кукати
кукібливий
кукібний
кукібник
кукібниця
кукібничок
кукілець
кукіль
кукільоватий
кукільчик
кукла
кукобити
кукобитися
кукоблитися
куковка
куколиця
куколка
кукольван
кукольванити
куконочка
кукса
куксин
куксоватий
куксоватіти
куку!
Безбарвий, -а, -е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.
Бондарисько, -ка, м. Ув. отъ бондарь.
Генденьки, гендечки нар. = генде. Вх. Зн. 10.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV.
Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вас. 148. Вліз між молот і ковадло. Ном. № 1817. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами. Чуб. І. 155.  
Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Погамувати, -му́ю, -єш, гл. Остановить, усмирить.
Постерігати, -га́ю, -єш, сов. в. постерегти, -режу, -же́ш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Петро й постеріг, хто се такий і почав придивлятись, що там за Бруховецький. К. ЧР. 261. Ми на йому нічого не постерегли, ніякого познаку. Н. Вол. у. Постеріг лопатки в горосі. Ном. № 4331. Постеріг старий, що він тяжко согрішив. Грин. II. 154. 2) Прослѣживать, прослѣдить. Я й стала постерегати: як він із хати, то й я до неї. Г. Барв. 109. Де то він ходить, ніколи з нами не буває в компанії, — треба його постерегти. Рудч. Ск. І. 78.
Пруз пред. = проз. Тягти пруз вікно. Рудч. Ск. І. 172.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Нас спонсорують: