Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кубелечко
кубичний
кубка
кублитися
кублище
кубло
кубок
кубоша
кубрак
кубрик
кубушка
кубцем-кубцем
кува!
кувакання
кувакати
кування
кувати
куватися
кувик
куві
кувік
кувікання
кувікати
куга
кугава
кугач
кугик
кугикати
кугина
кугут
куделечка
куделити
куделитися
куделиця
кудель
куделька
кудельний
куделя
кудеревенький
кудеревий
кудерець
кудерний
кудерь
кудерявий
куди
кудикало
кудись
кудівка
куділка
кудкудак!
кудкудакати
кудла
кудлай
кудлати
кудлатий
кудлач
кудля
кудовчати
кудою
кудра
кудрево
кудрий
кудрик
кудрі
кудря
кудрявець
кудрявий
кудрятинка
куєв
кужба
кужбитися
кужделеба
кужелина
кужелити
кужівка
кужівник
кужілець
кужілка
кужіль
кужмарки
кузенька
кузка
кузня
кузоб
кузуб
кузубенька
кузька
кузьком сидіти
кузьмірки
куйнара
куйовда
куйовдити
куйовдитися
кука
кукан
кукати
кукібливий
кукібний
кукібник
кукібниця
кукібничок
кукілець
кукіль
кукільоватий
кукільчик
кукла
кукобити
кукобитися
кукоблитися
куковка
куколиця
куколка
кукольван
кукольванити
куконочка
кукса
куксин
куксоватий
куксоватіти
куку!
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Вимовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимовити, -влю, -виш, гл. 1) Выговаривать, выговорить, произносить, произнести. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Ном. № 1106. Мила ж йому у погоню з плачем вимовляє: вернись, милий, голубчику, вернися додому. Мет. 306. 2) Выговаривать, выговорить, обусловливать, обусловить. ХС. VII. 423. О. 1861. X. 129. Я умовився за 20 рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи. Зміев. у. 3) Укорять, укорить, дѣлать, сдѣлать выговоръ.
Відкрутити, -ся. Cм. відкручувати, -ся.
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Захиля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. захили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Укрываться, укрыться за кѣмъ или чѣмъ-либо. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка: я за його захилюсь, захилюсь, та й нікого не боюсь, не боюсь. Н. п.
Нако́ркуватий, -а, -е. Съ большими каблуками. Черевик, черевик да накоркуватий, — чи ти мене не пізнав пришолопкуватий? Н. п.
Понатоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Натопиться (во множ.). Понатоплювалися хати. 2) Натопиться (во множ. — о жирѣ, салѣ). Гляньте, скільки смальцю з гусей понатоплювалося. Богод. у.
Рація, -ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посла к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав. Котл. Ен. IV. 27.
Чортеня, -няти, с. Чертенокъ. Ум. чортенятко.
Нас спонсорують: