Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Ум. лопуши́нка.
Мужва́, -ви́, ж. соб. Мужичье. Якась мужва обідрана. Сказано мужва — не розчовпе, що піп у церкві скаже, та й торочить, що робити гріх. Убірайтесь ік нечистій матері, мужва невмивана.
Одягання, -ня, с. Одѣваніе.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Полящати, -щу, -щи́ш, гл.
1) = поляскати.
2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Сумирно нар. Мирно, тихо.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались.